Головна Економічна теорія Макроекономіка Макроекономічне значення, структура та основні статті платіжного балансу. Торговельний баланс, балансу поточних операцій і баланс руху капіталу

Макроекономічне значення, структура та основні статті платіжного балансу. Торговельний баланс, балансу поточних операцій і баланс руху капіталу


Платіжний баланс - систематизований запис результатів всіх економічних угод між резидентами даної країни (домашніми господарствами, фірмами та урядом) і іншим світом протягом певного періоду часу (звичайно року).

Резидент - будь-яку особу, яке проживає в даній країні більше одного року незалежно від його громадянства (підданства) і паспортного статусу.

Працівники посольств і військові завжди є резидентами тільки своєї країни незалежно від терміну їх перебування за кордоном.

Макроекономічне призначення платіжного балансу полягає в тому, аби в лаконічній формі відбивати стан міжнародних економічних відносин цієї країни з її закордонними партнерами, являючись індикатором для вибору кредитно-грошової, валютної, бюджетно-податковій, зовнішньоторговельної політики і управління державною заборгованістю.

Економічні угоди являють собою будь-який обмін вартості, тобто акт, у якому передається право власності на товар, надається економічна послуга або право власності на активи переходить від резидента даної країни до резидента іншої країни.

Будь-яка операція має дві сторони й тому у платіжному балансі реалізується принцип подвійного записи.Основними статями платіжного балансу є дебет і кредит.

Кредит - відтік вартостей, за яким повинен наслідувати їхній компенсуючий приплив у цю країну. У кредиті відбивається відтік цінностей із країни, за які згодом її резиденти одержують платежі в іноземній ва люте.

Дебет - притік вартостей у дану країну, за який її резиденти мають платити будуть згодом, можливо, готівкою, тобто витрачати іноземну валюту.

Загальна сума кредиту повинна дорівнювати загальній сумі дебету платіжного балансу з визначення. При цьому усередині платіжного балансу можуть бути виділено декілька чистий.

Всі угоди між даною країною та рештою світу містить у собі поточні операції та операції з капіталом.Платіжний баланс Відповідно включає в себе три складових елементи:

1) рахунок поточних операцій;

2) рахунок руху капіталу і фінансових операцій;

3) зміна офіційних резервів.

Oier теку ЩИ »операцій містить у собі експорт товарів і послуг (із знаком плюс), імпорт (із знаком мінус), чисті доходи від інвестицій і чисті поточні трансферти. Різниця між товарним експортом і товарним імпортом утворить власне торговельний баланс.У цілому рахунок поточних операцій виступає як розширений торговий баланс.

Товарний експорт (і все експортоподобние операції) враховуються зі знаком плюс і виступають як кредит тому, що створюють запаси іноземної валюти в національних банках. Навпаки, імпорт (і всі імпортоподобние операції) враховуються в графі «дебет» зі знаком мінус тому, що вони скорочують запаси іноземної валюти в країні.

Чисті факторні доходи через кордону утворюються в результаті експорті - і імпортоподобних операцій. Вони містять у собі чисту оплату праці тимчасових (сезонних, прикордонних і так далі) робітників і чисті доходи від щедпньк послуг, які пов'язані з "експортом" послуг вкладеного за рубежем національного грошового капіталу. Якщо національний капітал, вкладений за рубежем, приносить більший обсяг відсотків та дивідендів, чим іноземний капітал, інвестований у даній країні, то чисті прибутки від інвестицій виявляться ш-позитивним, інакше вони будуть негативними.

Іноді активи й пасиви даної країни нарощуються без відчутних потоків між країнами цінностей. Найбільш частим прикладом такого роду є неповернення на Батьківщину прибутків вітчизняних корпорацій, реінвестованого в іноземних фірмах. У цьому випадку вітчизняна материнська компанія збільшує свої активи за кордоном, але не репатріюють їх на Батьківщину у вигляді дивідендів. У звичайній державній статистиці такі прибутку та їх реінвестування за кордоном цілком виключаються зі статей платіжного балансу, ш ніби ніяких міжнародних угод не відбулося, поки ці прибутки не буди репатрійовані в країну материнської компанії.

Чисті поточні трансферти включають переклади приватних і державних секторах! коштів в інші країни (пенсії, Подарунки, грошові перекази за кордон чи безоплатна гуманітарна допомога іноземним державам). Облік односторонніх трансфертів (дарунків) технічно складне, тому що неможливо зіставити два взаємо цінностей потоку (приміром, коли медична допомога експортується за межу безоплатно). У цьому випадку в графі «дебет» зі знаком мінус з'являється спеціальна рядок «однобічні трансферти» (або «дари»), тому що подібні платежі виснажують наявний у країні запас іноземної валюти.

У макроекономічних моделях сальдо рахунку поточних операцій звичайно зображується як різниця:

Абсорбція - частина валового внутрішнього продукту, що реалізується вітчизняним домашнім господарствам, фірмам та уряду даної країни.

Коли країна зіштовхується з дефіцитом балансу по поточних операціях, це означає, що її витрати по оплаті імпорту перевершують доходи, отримані від експорту. Цей дефіцит фінансується небудь з допомогою закордонних позик, які шляхом продажу частини активів іноземцям, що і відбивається в рахунку руху капіталів. Ці угоди ведуть до скорочення чистих закордонних активів.

Чисті закордонні активи (Net foreign assets, NFA) - різниця між розміром іноземних активів, якими володіють вітчизняні резиденти і національних величиною активів, якими володіють іноземці.

Вичерпання кредиту й користуються попитом активів призводить до необхідності макроекономічного коригування поточного рахунку платіжного балансу. Коригування припускає або збільшення прибутків від експорту товарів і послуг за кордон, або скорочення витрат по імпорту, в тому числі і з допомогою зовнішньоторговельних обмежень (уведення тарифів на імпорт, імпортних квот і т.д.). У випадку обмежувальної зовнішньоторговельної політики макроекономічне коригування виявляється вельми болючої для вітчизняних споживачів, тому що вони стикаються із збільшеними цінами як на імпортні, так і на вітчизняні товари. При цьому стан поточного рахунку платіжного балансу поліпшується тільки в короткостроковому періоді, тому що в довгостроковій перспективі (навіть у тому випадку, коли торгові партнери не роблять у відповідь обмежувальних заходів) чистий експорт із даної країни зменшиться внаслідок підвищення курсу національної валюти.

Позитивне сальдо рахунку поточних операцій протилежне дефіциту: в цьому випадку країна одержує іноземної валюти більше, ніж витрачає за кордоном, а отже, може надавати кредити іноземцям або накопичувати закордонні активи.

У рахунку руху капіталу і фінансових операцій відбиваються всі міжнародні угоди з активами: доходи від продажу акцій, облігацій, нерухомості і т.д. іноземцям та витрати, що виникають в результаті покупок активів за кордоном.

Продаж іноземних активів збільшує запаси іноземної валюти, а їхня купівля зменшує їх. Тому баланс дщженія капіталу й фінансових операцій показує чисті надходження іноземної валюти від всіх угод з активами.

Позитивне сальдо рахунку руху капіталу і фінансових операцій визначається як чистий приплив капіталу в країну. Навпаки, чистий відтік (або вивезення капіталу) виникає на фоні дефіциту рахунку руху капіталу і фінансових операцій, коли витрати на покупки активів за кордоном перевершують доходи від їх продажу за кордон.