Головна Економічна теорія Макроекономіка Співвідношення номінал'ного і реал'ного валютних курсів в короткостроковій та довгостроковій перспективі. Фактори, що визначають динаміку номінального валютного курсу в довгостроковому періоді

Співвідношення номінал'ного і реал'ного валютних курсів в короткостроковій та довгостроковій перспективі. Фактори, що визначають динаміку номінального валютного курсу в довгостроковому періоді


Реальний валютний курс - відносна ціна товарів, виготовлених у двох країнах.

Так як реальний валютний курс характеризують співвідношення, в якому товари однієї країни можуть бути продані в обмін на товари іншої країни, то реальний валютний курс іноді визначається як умови торгівлі.

Залежність між номінальною та реальним обмінним курсом має вигляд:

де ER - реальний валйетний курс,

tN - номінальний валютний курс,

Pd - уровень (індекс) внутрішніх цін, виражених у національній валюті,

Р - рівень (індекс) цін за кордоном, виражених в іноземній валюті.

Рівні (індекси) цін в обох країнах співвіднесені з одним і тим же базисним РОКОМ.

Реальний ефективний курс валютний припускає, що у вказаній залежності як Р, виступає середньозважений для групи країн індекс цін.

Збільшення (зменшення) реального або реального ефективного валютного курсу свідчить про зниження (підвищення) конкурентоспроможності товарів даної країни на світовому ринку. Залежність динаміки конкурентоспроможності із номінальним і реальним валютним курсами досить складна й розкриття її змісту вимагає числовий ілюстрації.

У довгостроковій перспективі номінальні курси рухливі і реагують на зміни рівня цін таким чином, що реальні курси валют залишаються незмінними, забезпечуючи дотримання паритету купівельної спроможності.

Паритет купівельної спроможності - рівень обмінного курсу валют, вирівнює купівельну спроможність кожної з них.

Згідно з концепцією паритету купівельної спроможності міжнародна

конкуренція поступово веде до вирівнювання внутрішніх та зарубіжних цін на товари та послуги, що беруть участь у міжнародній торгівлі. Якщо інфляція в даній країні перевершує темп інфляції за кордоном, те, за інших рівних умов, національна валюта буде мати тенденцію до здешевлення. Згідно цієї концепції, валютний курс завжди змінюється рівно настільки, наскільки це необхідно для того, щоб компенсувати різницю в динаміці рівня цін вразних країнах. Підвищення (зниження) співвідношення індексів цін викликає компенсує зниження (підвищення) обмінного курсу валюти на ту ж величину. Це означає, що для успішного прогнозування довгострокової динаміки номінального курсу валют обміну необхідна інформація про можливі зміни факторів, які визначають рівні цін у цих країнах.

У короткостроковому періоді номінальний курс, як і ціни, щодо «жорсткий», а реальний курс змінюється, викликаючи порушення паритету купівельної спроможності валют. Ці зміни супроводжуються коливаннями величини чистого експорту та сукупного попиту. Чим нижче за реальний курс, то відносно дешевше вітчизняні виробляється для іноземців, а імпортні - для вітчизняних споживачів і тим більше чистий експорт.

Якщо в економіці середньоринкова ставка відсотка піднімається вище за рівень світової ставки, то зростає попит на національні цінні папери і починається приплив капіталу. Це збільшує попит на національну валюту і призводить до підвищення реального валютного курсу, що, у свою чергу, викликає відносне зниження експорту і зростання імпорту, тобто скорочення чистого ек спорту.Важливо, що, за інших рівних умов, ставка процента і реальний валютний курс змінюються в одному і тому ж напрямку, викликаючи протилежну динаміку чистого експорту, що і фіксується в вищенаведених функціональних залежностях.

Оскільки валютний ринок є складовою частиною грошового ринку, класична концепцію нейтральності грошей у довгостроковому періоді визначає взаємозалежність номінального і реального валютних курсів: у короткому ге-од під впливом кредитно-грошової політики змінюється реальний валютний курс при відносній стабільності номінального, а в довгостроковій перспективі змінюється номінальний валютний курс при відносній стабільності реального.

Тому що згідно з класичною концепції основними чинниками, що визначають динаміку рівня цін (Р) в довгостроковому плані, є грошова пропозиція (М), реальний обсяг випуску (Y) і поведінковий коефіцієнт (К), що випливає з рівняння М = к - Р Y, то ці ж чинники визначають і довгострокову динаміку номінального курсу валют обміну, яка компенсує зміни у рівнях цін:

З рівняння випливає, що курс валюти іноземної щодо вітчизняної буде підвищуватися, якщо темп зростання грошової маси усередині країни вище, ніж за кордоном, якщо темп зростання реального ВНП за кордоном вище, ніж усередині країни, а також якщо темп росту поведінкових коефіцієнтів за кордоном вище, ніж у даній країні.

Динаміка поведінкових коефіцієнтів На залежить від рівня ринкових процентних ставок усередині країни та за кордоном (/ й / відповідно), від рівня очікуваної інфляції всередині країни і за кордоном (пе і пе), а також від динаміки сальдо торговельного балансу і рахунку поточних операцій даної країни .

За інших рівних умов ціна іноземної валюти в одиницях вітчизняної зросте (т.е. курс іноземної валюти зросте), якщо:

- Підвищиться пропозиція грошей в даній країні (т.е. зросте внутрішня "грошова маса М);

- Впаде пропозицію грошей в іноземній державі (М);

- Підвищиться реальний ВВП за кордоном (Yf);

- Знизиться реальний ВВП в даній країні (Y);

- Підвищаться процентні ставки за кордоном (+7,);

- Знизяться процентні ставки в даній країні (i);

- Очікувана підвищиться інфляція в даній країні (пе);

- Понизиться очікувана інфляція в іноземній державі (пе,);

- Погіршиться стан торговельного балансу і рахунку поточних операцій даної країни.

У тих випадках, коли зростання процентних ставок і зростання випуску інфляційного супроводжуються посиленням напруження, номінальний курс валюти бде мати тенденцію до зниження, а не до зростання. Аналогічно дефіцити торговельного балансу і рахунку поточних операцій не завжди супроводжуються «ослабленням» національною валюти. Наявність в країні інвестиційного сприятливого клімату та значний приплив капіталу можуть сприяти швидкому ралу імпорту обладнання, сировини та інших інвестиційних товарів, що сприяє виникненню дефіциту торгового балансу і поточного рахунку. Однак у цьому випадку відбуватиметься подорожчання, а не національної знецінення валюти.

Використання теорії паритету купівельної спроможності для прогнозування динаміки номінального обмінного курсу реалістичні дає результати в довгостроковому періоді (починаючи від 10 років) за відсутності різких цінових ігоков. Для складання короткострокових прогнозів зазвичай використовуються експертні оцінки біржових фахівців по кон'юнктурі.