Правове забезпечення підприємництва

Вся система інституціональної ринкової організації будується на принципах чіткого визначення прав власності і впевненості у їх дотриманні. Вони ж є вихідними передумовами здійснення підприємницької діяльності. Оскільки прийняття рішень в ринковій економіці децентралізоване, а економічні відносини базуються на принципах обміну добровільного, влада закону є найважливішою умовою розвитку підприємництва.

Законодавство, що регулює господарську сферу, має, отже, визначати й захищати права власності; встановлювати правила обман, забезпечуючи свободу укладення угод і регулюючи умови їх призупинення; визначати порядок виходу фірм на ринок та припинення їх діяльності; підтримувати конкуренцію.

Відповідно цих функцій правове регулювання підприємницької діяльності охоплює чотири типи відносин:

усередині суб'єкта підприємництва - між самими власниками, власниками й адміністрацією, адміністрацією та працівниками;

суб'єктів підприємництва з органами державної та територіальної влади;

суб'єктів підприємництва з установами фінансової сфери - банками, органами валютного регулювання та контролю, митної служби;

суб'єктів підприємництва до своїх партнерами - постачальниками, покупцями, страховиками, перевізниками та ін

Правова база, що успадковує перехідна економіка від попередньої системи, не може бьпь використано, тому що вона була орієнтована по суті на протидію підприємництву. Внаслідок цього першочерговим завданням перетворень є створення нового законодавства. З моменту проведення активних ринкових перетворень (1992 р.) в Росії пророблена значігель-ва робота з правового забезпечення підприємницької діяльності, інституція РФ 1993 року зафіксувала легітимність приватної власності і підприємництва. Новий Цивільний кодексу РФ (1996 р.) установив принципи і норми взаємодії суб'єктів господарювання, а також форми підприємницької діяльності. Була створена правова база для антимонопольного регулювання і прийнятий пакет законодавчих документів, що регулюють діяль-ність різних сфер підприємництва, а також правомочності і відповідальність його учасників.

Хоча правова база для здійснення підприємництва вже створена, про ефективну систему його правового регулювання говорити поки рано внаслідок неповноти та низької якості законодавства. Численні прогалини в нормативному регулюванні і його внутрішня суперечливість ведуть до поширення спекулятивних форм підприємництва та господарським зловживань. Недостатня чіткість правових актів створює сприятливі умови для раз-гута відомчого нормотворчості. Відсутність механізмів реалізації багатьох законів позбавляє можливості їх застосування, а слабкість інституцій правової системи зумовила нездатність контролювати їх виконання. Це привело до широкому поширенню в середовищі російського підприємництва правового нігілізму і використання неправових методів.

Серед основних напрямків вдосконалення правового забезпечення підприємництва на сучасному етапі слід виділити: забезпечення єдності правового поля; розвитку системи правових норм; створення надійних механізмів реалізації законів.