Головна Економічна теорія Підприємництво і індивідуальне виробництво Подолання спекулятивного характеру підприємництва та тіньової діяльності

Подолання спекулятивного характеру підприємництва та тіньової діяльності

По-перше, характерне для переходу до ринку розширення можливостей збагачення обумовлює посилення спекулятивних тенденцій. По-друге, та-що народжується в умовах дефіцитної економіки підприємництво початку орієнтоване на сферу чистого обігу та вилучення доходу за рахунок різниці цін. По-третє, відсутність значних приватних накопичень в початковий період переходу до ринку не дозволяє реалізувати підприємницькі функції за допомогою продуктивної діяльності, яка потребує довгострокових капітальних вкладень, закріплюючи за підприємництвом спекулятивні галузі економіки. Активність підприємців концентрується в таких сферах, як торгово-посередницька та біржова діяльність, а також гра на зміни валютного курсу. Зазначені фактори носять об'єктивний характер і прісуші будь-якої національної економіки, що здійснює перехід до ринку.

У російській економіці в процесі переходу до ринку дію об'єктивних і суб'єктивних факторів було таке, що характерними для неї стали концентрація капіталу в сфері обігу і відокремлення його від матеріального виробництва, що зумовило широкий розвиток спекулятивних тенденцій. Ці тенденції поряд з тіньовою діяльністю вимагають їх якнайшвидшого подолання на новому етапі перетворень.

Тіньова економіка - це економічна діяльність, не реєстрована державними органами. Вона включає: заборонену законом діяльність ( «нелегальна економіка»); дозволену, але не відображає в офіційних бухгалтерської звітності ( «неофіційна економіка»); має кримінальний характер економічну діяльність.

Причиною існування нелегальної економіки є високі трансакційні витрати, що породжуються необхідністю дотримання закону: витрати реєстрації організації, придбання майнових і немайнових прав, дотримання соціальних норм (умови найму, тривалість робочого дня) і гарантій (рівень заробітної плати, виплати з непрацездатності, пенсійне забезпечення), виплати податків, витрати, пов'язані із захистом правочинів (витрати вирішення конфліктів). Сприяючи зростанню доходів приватних осіб, нелегальна діяльність в цілому веде до негативних наслідків, тому що обертається для суспільства втратами економічної ефективності через складність здійснення неофіційних угод.

У процесі ринкових перетворень тіньова економіка набула значного поширення у країнах з перехідною економікою. Цьому сприяла низка факторів.

По-перше, самі інституціональні умови перехідних економік (недосконалість та суперечливість законодавства, значний вплив Власт-ньк структур, нерозвиненість ринкових інститутів і механізмів, недосконалість податкової системи) такі, що результативність підприємницької діяльності більшою мірою залежить від уміння маніпулювати накладаються законами витратами, ніж від здатності забезпечити ефективність виробництва Захищена за допомогою підкупу посадових осіб, нелегальна діяльність приносить більший успіх у порівнянні з нехай і ефективною, але обтяженої витратами дотримання закону легальною діяльністю.

По-друге, сприятливим середовищем для розширення тіньової діяльності стала характерна для трансформованих економік розмитість прав власності, що створювало можливості для незаконного використання чужої власності та криміналізації господарських відносин.

По-третє, ослаблення державних інститутів і контрольних механізму принесло в підприємницьку діяльність психологію вседозволеності А масове залучення до підприємницьке середовище номенклатури та її тес-ньв зв'язку з бізнесом, забезпечуючи прикриття тіньової діяльності, стали фактором зміцнення і розповсюдження такої психології.

По-четверте, в національних економіках, де трансформаційні процеси привели до значного економічного спаду, підприємства виявилися не здатними нести весь тягар податкового тягаря, що зумовило переведення частини виробничої діяльності в тіньовий сектор з метою зменшення налогооблатаемой бази. За даними російської статистики, до 50% виручки роздрібної торгівлі не враховується в товарообігу, а як мінімум 25% доходів населення виплачується в прихованій формі.

По-п'яте, жорстка іноземна конкуренція, з якою зіткнулися оючз державні недержавні підприємці, змусила їх стати на шлях незаконної імітації продуктів своїх конкурентів, що спочатку передбачало нелегальний характер здійснення господарських операцій.

Нарешті, широке залучення в усі сфери підприємницької діяльності осіб з кримінального середовища було потужним фактором насадження нелегальних способів підприємницької діяльності.

За наявними оцінками, в індустріально розвинених країнах частка тіньового сектора коливається в діапазоні 5-15% ВВП, в інших країнах вона становить 30-40% ВВП.

Різного роду обмеження тіньової діяльності в перехідних економіках на новому етапі пов'язані як зі зміною загального середовища та умов господарювання, ж і зі специфічними заходами боротьби з тіньовою економікою: законодавчими мерами; прозорістю операцій; новою системою обліку і т.д.