Первинний і вторинний фондові ринки

Коли цінний папір емітується (випускається) і продається в перші руки, відбуваються два явища: на фондовому ринку з'являється ще один фінансовий інструмент, а емітент (випускає), продаючи його, залучає потрібні йому гроші. Потім можуть відбуватися другий і наступні операції: папір продається, переходить з рук в руки, тобто звертається. Тут вже ніякого отримання додаткових грошових коштів емітентом не відбувається - фондова цінність просто змінює власника.

У зв'язку з цим прийнято розрізняти первинний і вторинний ринки цінних паперів.

Первинний ринок - це сфера обігу цінних паперів, де здійснюється їх розміщення серед перших інвесторів (тобто продаж в перші руки).

Вторинний ринок - це сфера, в якій розміщуються раніше вже розміщений-ньв цінні папери, переходячи в другі, треті і т.д. руки, тобто змінюючи власників.

Найважливішою умовою розвитку первинного ринку в будь-якій економіці, а тим більше в перехідний, є повнота і точність необхідної інформації про емітента.

З появою цінних паперів в Росії проблема отримання такої інформації стала однією з найгостріших. Нові компанії і банки мало знайомі інвесторам. Гучні скандали з фінансовими пірамідами, який обдурив вкладників, посилили недовіру потенційних інвесторів і серед юридичних осіб, і серед фізічес-кіхліц. Потім були події фінансової кризи 1998 р., що підірвала залишки довіри до цінних паперів та їх емітентів.

У країнах з ринковою економікою, наприклад у США, Німеччині, Японії, держава суворо контролює зміст проспектів емісії цінних паперів комерційних структур для забезпечення повноти інформації про стан справ в них. Але ніде держава не несе відповідальності за точність цих даних.

У Росії в даний час теж формально існують такі вимоги з боку реєструють і контролюючих органів. Але на практиці цей порядок дотримується далеко не завжди.

«Непрозорість» російського фондового ринку, тобто недостатність або неточність інформації про компанії та банки, що випускають цінні папери, не дозволяє інвесторам робити обгрунтований вибір фондових цінностей, в які є сенс вкладати гроші.

Довгий час в Росії був розвинений в основному первинний ринок цінних буму: Хоча при акціонування державних підприємств з'явилися акціонери, основна частина фондових цінностей не продавалася, тобто не було переходу до вторинного ринку. Він став поступово рости в 1996-1997 рр.., Але і цей процес був перерваний серпневим фінансовим крахом 1998

Ринок державних боргових зобов'язань у зв'язку з їхньою високою прибутковістю бурхливо розвивався починаючи з 1993 р., причому особливо швидко зростали операції з цінними паперами на вторинному ринку. Ці боргові зобов'язання держави багато в чому «підготували» серпневий крах 1998 З іншого боку, в результаті цієї кризи вони самі припинили своє існування.

Поступове відновлення вторинного фондового ринку в Росії почалося тільки в другій половині 1999