Головна Історія економіки Середньовіччя (V-XVII ст) Економічний розвиток Франції на етапі розкладу феодалізму

Економічний розвиток Франції на етапі розкладу феодалізму

Положення селян. Наслідки Великих географічних відкриттів

На етапі пізнього середньовіччя, відбувалося коли розкладання феодального способу виробництва, Франція переважала всі інші західноєвропейські країни (держави) по чисельності населення тут проживало 15 млн чоловік.

Основною галуззю її економіки залишалося сільське господарство, самим а численним класом - селянство. Тому що, як і раніше існувала монополія дворян захмарю, то селяни були основною категорією власників земельних ділянок - цензітаріямі.Як зазначалося, була поширена іздольная і іспольная оренда.Виплачували французькі селяни та натуральний чинш (шампар), обтяжливий для селянського господарства. Ще більш важкою була виплата грошового оброку - чиншу.На користь короля вносилася королівська Талья, а на користь церкви - десятина.

У той же час у французькому господарстві відбувалися зміни, зароджувалися капіталістичні стосунки. На економічний розвиток Франції в XVI в. вплинула «революція цен».Внаслідок зростання цін на продовольство, що збільшилися в 2,5 рази, руйнація середнього та дрібного дворянства набуло широких масштабів. Положення же селян не покращилося, тому що вони залишалися основними платниками податків, а податки постійно зростали. У XVI-XVII ст. з цієї причини відбувалися багаточисленні селянські повстання (приміром, у 1548, 1624, 1639 та інших роках.)

Наслідком Великих географічних відкриттів стало зростання ролі таких портових міст, як Гавр, Бордо, Дьепп, Нант і ін У великий центр ярмаркової торгівлі тепер перетворився Ліон.

Франція розпочала колоніальні захоплення, розширила заморську торгівлю, вона захопила в Індії Пондішері, колонізувала Канаду, Вест-Індію, землі по річці Міссісіпі. У 1664 р. створила Ост-Індську компанію.

Особливості первісного нагромадження капіталу

У Франції на цьому етапі почався процес первісного нагромадження капіталу хоча він мав свої особливості. На відміну від Англії у Франції не було масового обезземелення селян і обуржуазнювання дворянства. Основними каналами первісного нагромадження капіталу тут стали податкова система, державні позики (система державного боргу), продаж і фінансових судових посад.

Як і раніше, особливо обтяжливим залишався податок на сіль - Габель.Королівська Талья, введена в 1439 р., стягувалася з землі, майна або подушно. Так як її розмір не був фіксованим, то податківці зловживали цим, і від їх сваволі страждали платники податків. У 1549 р. поряд з великою (королівської) під тальей Франції була введена мала Талья, призначена для війська оплати. У XVI ст. у Франції введена відкупна система, а на початку XVII ст. сюрінтендантом фінансів М. Сюллі встановлений общефранцузскій відкуп податків - один з найважливіших джерел первісного нагромадження капіталу.

Система державного боргу у Франції бере початок в 1522 р., коли король Франциск I взяв паризьких у банкірів у борг 250 тис, ліврів з розрахунку 10% річних. З цього періоду розширюється спекуляція на курсі рентних паперів, зростають відсотки. В результаті виникла тонтіна - успадкування права отримання процентів по державних позиках, що привело до формування верстви рантьє - осіб, що живуть на відсотки з цінних паперів, і підсилило лихварський експлуатацію.

Завдяки процесу первісного нагромадження капіталу процес спостерігається майнового розшарування та обезземелення селян. Заможні і буржуазні верстви користувалися можливістю скуповувати дворян права на збір ренти, що брали на відкуп збір непрямих податків, займалися іпотечним кредитом, купували землі. Все це свідчить про те, що у Франції переважали не предпринимательство, лихварство а і відкупні операції.

Багато французькі буржуа воліли бути чиновниками величезного адміністративно-судового апарату і купували посади за гроші. Як відомо, абсолютизм у Франції досягла апогею за Людовіка XIV, при якому процвітали марнотратство королівського двору, фаворитизм, великий бюрократичний апарат, найчисленніший з усіх держав, великі військові витрати. Причому все це оплачувалося податним класами - селянством і ремісники.

Розвиток мануфактур. Кольбертізм

Ці особливості соціально-економічного. розвитку Франції визначили і своєрідність мануфактурного виробництва. Перші мануфактури, що зявилися в XVI ст., Були утворені в сукноделіі, виробництві полотна і шовку. Особливістю промислового розвитку Франції була переважне виробництво виробів для пануючого класу - предметів розкоші, парфумерії, косметики. Але на відміну від Англії, де мануфактури будували капіталісти-підприємці у Франції розвиток мануфактур підтримувала держава.

Французький абсолютизм надавав їм монопольні права, привілеї, субсидії, проводив політику меркантилізму, яка найбільше розвиток отримала при Ж. Кольбер. Займаючи посаду генерального контролера (міністра) фінансів, Кольбер могутність держави визначав кількістю що знаходяться у нього грошей. Отримано їх поповнення Кольбер бачив у торгівлі. Він засновник Ост-Індської і Вест-Індійської компаній. Кольбер ввів протекціоністський тариф, заохочував розвиток королівської мануфактурної промисловості. Державне втручання в економіку при Кольбер досягло найбільшої сили, а його економічна політика увійшла в історію під назвою кольбертізма.Система протекціоністських заходів для забезпечення активного торгового балансу, що проводиться Кольбером, включала: заборонні мита на ввезення промислових товарів, імпорту зведення до мінімуму; заохочення розвитку вітчизняної промисловості (експортного і імпорт); створення за рахунок держави експортних мануфактури, залучення до роботи іноземних майстрів; забезпечення промисловців-підприємців привілеями.

При Кольбер у Франції отримали розвиток на тільки шовкові і шерстяні мануфактури, але і металургійні. Зявилися кредитні установи. Кольбер вжив заходів з уніфікації тарифів і укрупнення внутрішніх митних областей, що сприяло розвитку внутрішньої торгівлі, хоча продукція мануфактур через низьку купівельну спроможність мас призначалося насамперед для зовнішнього ринку. При Кольбер одержав розвиток торговий і військовий флот Франції.

Абсолютна монархія

Передумови абсолютизму коренилися в соціально-економічних змінах, викликаних зародженням та розвитком буржуазних відносин. У міру накопичення капіталів підприємницька верхівка складається в новий клас. Виникають великі стану. Отримують розвиток банки та загальнодержавні ярмарку.

Буржуазія, поповнювати державну казну, дозволила монарху містити найману армії і наймане чиновництво, піднятися до положення самодержця, що володів абсолютною владою щодо всіх своїх підданих, у тому числі феодалів, які ще довго будуть залишатися привілейованим класом, займати вищі державні посади, але всевладдя яких буде обмежено правами монарха.

Своє найбільш повне здійснення принципи абсолютної монархії знаходять у Франції. Королі домагаються повного контролю над усіма провінціями, володіють монопольним правом на видання законів, обовязкових для всієї держави, включаючи закони про податки і військову службу. Приходить кінець автономії міст, перестають скликатися генеральні штати, в повну залежність потрапляє від короля церква.

Зігравши протягом відомого часу позитивну роль в світовому історичному процесі, абсолютна монархія у Франції стає гальмом подальшого розвитку держави.