Головна Історія економіки Середньовіччя (V-XVII ст) Господарство Київської Русі (IX-XII вв.)

Господарство Київської Русі (IX-XII вв.)

Освіта держави у східних словян стало закономірним підсумком розкладу первісного ладу і зародження нових феодальних відносин. Широке поширення у VIII-IX ст. територіальної громади, наявність приватної власності і заснованого на ній індивідуальної праці, виділення з общини майнової верхівки, концентрація в руках родоплемінної знаті влади - такі передумови складання ранньофеодального держави і появи класів.

Очолювали племінні союзи військові вожді (князі) прагнули до підкорення вільних общинників, накладення на певній них данини, необхідної для утримання дружини. При цьому норми традиційного права відкидалися і піддавалися забуттю. Одночасно з цим закладалися основи майбутнього державного апарату. Проте пережитки родового ладу не були знищені в VIII-IX вв. Елементи військової демократії (віче, кровнородовая помста тощо) зберігалася в житті давньоруського суспільства.

Освіта давньоруської держави Київської Русі сталося у 882 р., коли новгородський князь Олег обєднав Новгородське, Смоленська та Київське князівства. Він переніс столицю до Києва й проголосив себе великим київським князем.