Головна Історія економіки Новий час (XVIII - XIX ст.) Загальна характеристика епохи

Загальна характеристика епохи

У XVIII ст. в Західній Європі ще все продовжували панувати феодальні відносини або їх досить помітні пережитки. Але завершення переходу до капіталістичного господарства було близько і очевидно. Головними подіями цієї епохи в соціально-економічній сфері стали: зародження та становлення буржуазних економічних відносин, що панування конкуренції при бурхливе зростання промисловості, промислова революція в Англії, зростання економічного і політичного значення буржуазії, посилення андіфеодального руху, підпорядкування села містом, майже повна заміна традиційних звязків між людьми грошовими відносинами, поширення просвітницьких ідей суспільної рівності та особистої свободи.

XVIII в. стало століттям розуму і освіти. Саме в цей період середньовічні релігійні уявлення і усталені традиції піддалися сумніву. Прагнення до знання стало спиратися на розум, а не на віру. Вільна думка - головний засіб соціально-економічного і суспільно-політичного прогресу в цей час.

Ідеї суспільної рівності та особистої свободи опановували насамперед третім станом. Саме буржуазія, не користувалася ніякими спадковими важливими соціальними привілеями (на відміну від дворянства та духовенства), виступила не тільки проти самих привілеїв, а й проти підтримуючої їхньої державної системи. Ідеї Просвітництва закріплювали в характері людей настільки необхідні для ділової людини якості, як заповзятливість, винахідливість, практицизм.

У економічному відношенні Західна Європа у XVIII ст. явила собою зразок щодо швидких темпів промислового розвитку. Уже на початку століття європейська мануфактура увійшла у завершальну стадію свого розвитку і в ряді країн (Англії, Голландії, деяких галузях виробництва у Франції) стала переважати над ремеслом. А в більшості інших європейських держав (Франції, Німеччини) розвиток мануфактури стримувався пережитками феодалізму, цеховими привілеями, вузькістю внутрішнього ринку та ін

Найбільшою зрілості досягла англійська мануфактура.І до середини XVIII в. в Англії склались необхідні соціально-економічні та політичні умови для проведення промислового перевороту. Основним змістом цього процесу став перехід від мануфактури до фабрики.Від дрібного виробництва, що спирається на ручну працю, - до великої машинної індустрії, спочатку в легкій промисловості.

Корінна революція торкнулася техніку, технологію і організацію виробництва. Система машин із загальним двигуном забезпечувала безперервність трудового процесу. Більш дешева та якісна фабрично-заводська продукція витісняла вироби промислів, ремесла та мануфактур. Сталося остаточне відділення промисловості від сільського господарства. Виникли великі міста і капіталістичні промислові центри. Остаточно оформився клас буржуазії - фабрикантів та найманих робітників - промислового пролетаріату.XVIII в. було століттям торгівлі з переважанням до останньої третини століття економічних зовнішніх звязків. Часом темпи зростання зовнішньої торгівлі були вище росту промислового виробництва. Переважною залишалася ідея меркантилізму, захисту активного торгового балансу. При цьому капітал верхівки буржуазії найчастіше був зосереджений не у промисловій галузі, а в торгівлі, суднобудування, банківській справі. Велика також була його частка у невиробничих сферах - відкуп податків, державні позики, купівля державних посад і пр. В той же час політика меркантилізму була тісно повязана з політикою активного протекціонізму - підтримки експансії торговельного капіталу і заохочення вітчизняної промисловості.

І все ж Європа XVIII в. в значній мірі - аграрна. Сільськогосподарське виробництво визначало необхідні умови існування та функціонування суспільства. В цій сфері було зайнято переважна більшість населення: від 75% в Англії до 80-85% у Франції. Різні форми земельної власності створювали регіональні особливості. Поступово в європейських країнах аграрний сектор зазнавав зміни форм і структури оренди. Дрібна селянська оренда витіснялася великої комерційної. Все більше у орендні відносини залучався наймана праця. У прямій залежності від цього перебувала соціально-економічна диференціація селянства. З одного боку, створювалася «резервна армія праці», з іншого, - зростали буржуазних елементів в особі заможного селянства. Переворот в галузі сільськогосподарського виробництва в Європі у XVIII в. зводився до переходу на інтенсивне землеробство, заміну двох - і трипільної сівозміни багатопільної і многоплодосменним. На допомогу ручної праці прийшли сільськогосподарські машини.