Головна Історія економіки Новий час (XVIII - XIX ст.) Цивільна війна та її наслідки

Цивільна війна та її наслідки

Причини Громадянської війни

Незважаючи на швидкий господарський розвиток в першій половині XIX ст. в соціально-економічній системі США заглиблювався ряд протиріч. Це були проблеми вибрати варіанти економічного розвитку освоюваних нових районів. Збереження рабства й примусової праці в умовах капіталістичної еволюції, сировинна орієнтація і залежність експорту від ввезення обладнання з Англії загострили проблему митних тарифів.

Позиції північних і південних штатів на систему господарського розвитку освоюваної Заходу були протилежними. Північні штати обстоювали фермерський шлях, південні - плантаторським. Розповсюдження на нових територіях фермерського землеволодіння дозволяло задовольнити велику кількість переселенців і збільшити обсяг товарної продукції. Вже у 20-30-ті роки XIX ст. фермерські господарства основними стали виробниками сільськогосподарської продукції в країні, що було особливо важливим у виробництві зерна, необхідного для промислового Півночі. Крім того, в західних штатах отримало розвиток інтенсивне розведення європейських порід худоби поліпшених. Вище зазначалося, що нестача робочих рук стимулював широке застосування машин. Фермери сталі впливовою силою до соціально-економічного життя США. В силу історико-природних умов переселенців забезпеченість землею була тут вища, ніж в Європі.

Плантатори Півдня бажали скуповувати на Заході землі для розширення своїх латифундій. Господарство в південних штатах, як зазначалося, велося примітивно і екстенсивним методом, що вело до швидкого виснаження земель, що обробляються. Тому використання рабської праці себе виправдовував тільки при систематичному переході на нові неістощенние землі. Таким чином тут схрещувалися інтереси плантаторів і фермерів, які формуються із переселенців. Крім того, заглиблювалися протиріччя між промисловцями плантаторами Півдня і Півночі, оскільки капіталісти-фабриканти були зацікавлені в розвитку економіки Півдня як сировинної бази текстильної галузі промисловості, що забезпечує накопичення капіталу для будівництва нових підприємств. В той же час для успішного розвитку промислового виробництва на Півночі було потрібно розширення внутрішнього ринку - ринку робочої сили та ринку товарів. А це було неможливе при збереженні рабства. Тож в історичному плані непорушність рабовласницької системи в аграрному секторі прирікала США на роль сировинного придатка індустріальної Англії. Рабство стало гальмом на шляху економічної розвитку країни.

Таким чином центральною проблемою для США до XIX ст. залишалося рабство. Примусова праця підривав основи сільського господарства, тому що обумовлював його технічний застій і нижчу продуктивність І для того щоб викорінити рабовласницьку систему, були потрібні революційні заходи, тобто насильницькі, оскільки сама по собі ця система йти з історичної арени не могла.

Різні позиції займали північні і південні штати та з питань торговельної політики. Оскільки жителі півдня широко вивозили за кордон бавовна і на пільгових умовах ввозили необхідні промислові товари (перш за все з Англії), то вони відстоювали принцип вільної торгівлі. Це суперечило промислового інтересам Півночі, оскільки він мав потребу в захисті своєї молодої промисловості високими ввізним митом.

Ці суперечності вилилися у Громадянську війну 1861-1865 рр.. Співвідношення матеріальних і людських ресурсів Півночі та Півдня було не на користь південних штатів.

Економічна політика другої буржуазно-демократичної революції

Тут була меншою Кількість населення (відповідно 12,2 і 19,2 млн. жителів). Північ мав більш сильну армію, у нього було переважна перевага в металургійній, збройової і текстильної промисловості, в густоті залізниць, тоннажі торгового флоту.

В той же час на боці Конфедерації (південних штатів) перебувала більшість офіцерів і генералів, було багато зброї, завезеної з військових складів. Рабовласники робили ставки на допомогу Англії, Франції та Іспанії, оскільки розпад США на дві держави зберігав за Півднем роль постачальника бавовни, що було вигідно англійської та французької буржуазії.

Виявляючи спочатку нерішучість, уряд Авраама Лінкольна під натиском народних мас і через розуміння необхідності збереження єдиної держави в 1862 р. стало переходити до революційних заходів, що виходило за рамки Конституції США.

Економічна політика другої буржуазної революції включала: введення нових податків на багатіїв, проведення закону про конфіскацію майна заколотників, прийняття закону про гомстедах (земельні наділи), опублікування 22 вересня 1862 прокламації про скасування з 1 січня 1863 рабства без всякого викупу, заклик негрів в армію Півночі.

Закон про гомстедах давав кожному громадянинові США право придбати на Заході ділянку землі розміром 160 акрів (65 га) за мізерну плату - 10 доларів. В умови отримання землі входили неодмінна проживання на цій дільниці та його обробка; після закінчення пяти років він ставав приватною власністю який купив цю ділянку, який не можна було забрати навіть за борги. Таке демократичне розвязання аграрного питання залучило на бік президента Лінкольна великі маси американців.

Ці заходи по своїх соціально-економічних результатів рівнозначні перемогу буржуазно-демократичну революцію, тому Громадянська війни увійшла в історію США як друга буржуазно-демократична революція.А такі головні соціальні завоювання, як акт про гомстедах і скасування рабства в США, ставлять Лінкольна в ряд найбільш видатних і прогресивних буржуазно-демократичних діячів XIX сторіччя.

Наслідки Громадянської війни

Наслідком Громадянської війни була остаточна перемога в країні фермерського, американського шляху розвитку сільського господарства. Його основні характеристики: революційна скасування великого землеволодіння, масове продаж земель державою за невисокою ціною, освіта фермерських господарств. За 1860-1880 рр.. в руки фермерів перейшло 65млн. акрів вільних земель. Це стало стимулом швидкого розвитку виробництва сільськогосподарського та освіти широкого внутрішнього ринку платоспроможного. Таким шляхом піде також розвиток аграрного сектора в країнах переселенського капіталізму - Канаді, Австралії, Нової Зеландії.

Громадянська війна розчистила шлях для швидкого розвитку капіталізму в США у всіх сферах економіки: промисловості, сільському господарстві, торгівлі. Вона зберегла національна єдність країни.

Однак перемога не було повною. Латифундії були конфісковані частково, у більшості рабовласників великі маєтки збереглися. Негри були звільнені від рабства без надання землі, тому їм доводилося брати у колишніх плантаторів землю в оренду дрібними ділянками. Безправними залишалися індіанці, їх продовжували відтісняти та нищили.

У повоєнний період економічному розвитку США спостерігається піднесення. За 1860-1870 рр.. видобуток вугілля зріс у пять разів, виплавка чавуну - у три рази, довжина залізниць - в шість разів. І до 1870 США із розвитку промисловості вийшли на друге місце у світі. Кількісне зростання супроводжувалося суттєвими якісними змінами: інтенсивно йшов процес концентрації виробництва, змінювалась структура промисловості виникли нові її галузі. Створювалися підприємства-гіганти. Їх обладнання відповідало останніх досягнень науки й техніки. Найбільш суттєві зрушення відбулися в машинобудуванні. Виникли нові моделі металорізальних верстатів - револьверний, фрезерний. Верстатний парк США обігнав європейський за кількістю та якістю. Це визначило повну незалежність американської промисловості від Англії. Всесвітня виставка у Відні 1873 наочно та яскраво продемонструвала перевагу США.

Однією з провідних галузей промисловості в США стала нафтова - видобуток нафти та її переробка на основі родовищ, виявлених у Пенсільванії та інших штатах. Винахід методу вулканізації каучуку послужило поштовхом виникнення і розвитку в США гумовій промисловості. .

Якщо в 50-і роки XIX в. США залишалися сільськогосподарською країною, то в 1880 промислова продукція за ціною в 2,5 раза перевищила вартість сільськогосподарської продукції.