Головна Макроекономіка Вступ у макроекономіку Макроекономіка як розділ економічної науки

Макроекономіка як розділ економічної науки

В середині ХХ ст. в основному напрямку розвитку економічної теорії, що описує процес суспільного виробництва, розподілу і використання матеріальних благ і послуг в світі обмежених ресурсів, виділилися дві частини, що розрізняються по предмету і методів дослідження, - мікроекономіка та макроекономіка.

Мікроекономіка аналіз присвячений вивченню поведінки окремих економічних суб'єктів (домашніх господарств, фірм), виявлення умов, що забезпечують сумісність їх господарських планів, і опису механізму узгодження сукупності індивідуальних цілей суб'єктів національної економіки. У сучасній економіці це узгодження в значній мірі здійснюється за допомогою ринкового ціноутворення благ та факторів виробництва. Тому механізм ринкового ціноутворення складає ядро мікроекономіки.

Макроекономічний аналіз спрямований на виявлення результатів функціонування національної економіки в цілому. У макроекономіці досліджують фактори, що визначають національний дохід, рівень безробіття, темп інфляції, стан державного бюджету та платіжного балансу країни, темпи економічного зростання.

Мікроекономіка досліджує мінове господарство, в якому використовують «товарні гроші», тобто функцію грошей виконує одну з вироблених фірмами благ (приміром, золото). Це призводить до того, що в мікроекономіці розглядають лише реальний сектор національного господарства. Макроекономічний аналіз виходить з існування в країні «кредитних грошей». Процеси їх виникнення і розподілу в національному господарстві утворюють монетарний (грошовий) сектор.

Взаємодія реального і монетарного секторів національного господарства відноситься до числа основних проблем макроекономіки.

У центрі уваги мікроекономіки знаходяться аллокаціонние і дистрибутивні проблеми національного господарства. Макроекономіка концентрується на коливаннях народногосподарської кон'юнктури та економічного зростання.

Незважаючи на відносну самостійність мікро-і макроекономіки, їх висновки про сутність економічних явищ і закономірностей часто доповнюють один одного. В останні роки економісти велику увагу приділяють мікроекономічному фундування макроекономічних концепцій.

Макроекономіка як наука про функціонування національного господарства у цілому є теоретичною основою економічної політики в окремих країнах та організації світових господарських зв'язків. Виділенню макроекономіки в особливий розділ економічної теорії сприяли бурхливий розвиток у ХХ ст. емпіричних досліджень функціонування національних економік і розробка інструментів для оцінки народногосподарських результатів. Розвиток макроекономіки відбувалося в тісному взаємозв'язку з розвитком статистики, економетрики й системи національного рахівництва.

В даний час макроекономічними категоріями та показниками цікавляться найширші верстви населення. Поточні доходи людей безпосередньо залежить від рівня національного доходу і зайнятості, сімейного цінність майна безпосередньо пов'язана з темпом інфляції, стан платіжного балансу країни значною мірою визначає ступінь свободи пересування її жителів через державні кордони. Від поточних значень основних макроекономічних індикаторів країни істотно залежать результати виборів в представницькі та виконавчі органи влади.