Головна Макроекономіка Вступ у макроекономіку Загальний економічний рівновагу

Загальний економічний рівновагу

Воно характеризує стан, при якому обсяг виробництва і пропорції обміну склалися таким чином, що на всіх ринках одночасно досягнуто рівність між попитом і пропозицією і при цьому ніхто з учасників ринкових угод не зацікавлений змінювати свої обсяги купівлі або продажу. Економічне рівновагу - це категорія «ex ante-» аналізу. У минулому періоді попит та пропозиція завжди рівні один одному: у минулому році було продано стільки товарів, скільки їх купили, або навпаки. Визначити стан загальної економічної рівноваги означає з'ясувати, за яких умов усі учасники ринкового господарства зможуть реалізувати свої намічені цілі. Тому економічної рівноваги відповідають не тільки певний обсяг і структура пропозиції благ, а й задоволеність кожного учасника ринкових угод реалізацією намічених ним планів. Приміром, такий факт, що в 2000 р. в Росії було продано і куплено товарів народного споживання на 2,4 трлн руб., Сам по собі не свідчить про наявність в цьому році на споживчому ринку країни рівноваги. Необхідно ще знати, бажали чи виробники продати, а споживачі купити саме таку кількість благ при сформованих витрати, доходи і ціни. Інакше кажучи, треба з'ясувати, чи не з'явилися у виробників надпланові прирости запасів готової продукції, а у споживачів - вимушені заощадження.

Досягнення загальної економічної рівноваги не означає, що тепер кожен учасник ринкового господарства задоволений своїм становищем; рівновагу просто констатує, що за рахунок зміни обсягу і структури покупок або продажів ніхто не зможе покращити свій добробут в умовах, що склалися. Загальний економічний рівновагу, як і рівновагу на окремому ринку, не обов'язково є Паретооптімальним станом, за якого не можна підвищити добробут хоча б одного суб'єкта без зниження добробуту інших. Так, рівновага на монополізованому ринку встановлюється при

неоптимальному використанні ресурсів, хоча в умовах, що склалися учасники ринкових угод максимізують свої цільові функції.

Загальна економічна рівновага не є типовим станом ринкової економіки, тому що розробляються незалежно один від одного плани суверенних суб'єктів лише випадково можуть виявитися взаємно узгодженими. Через постійні зміни потреб населення і технології виробництва економіка частіше виявляється в стані переходу від одного рівноважного стану до іншого. Тому насправді і окремі ринки, і національне господарство в цілому частіше виявляються у нерівноважних, ніж в стані рівноваги. Проте поведінка економічних суб'єктів у ринковому господарстві спрямовує його до рівноваги: до тих пір, поки плани учасників ринкових угод не будуть узгодженими, вони будуть за допомогою зміни попиту і пропозиції коригувати економічну кон'юнктуру. Знаючи, приміром, що рівноважний обсяг інвестицій дорівнює 20 млрд руб., У той час як у поточному періоді він становив лише 15 млрд руб., Можна передбачити збільшення обсягу інвестицій.

Для розуміння специфіки поточної господарської кон'юнктури і проведення економічної політики важливо встановити, чи є економічна рівновага стійким або нестійким. Якщо у відповідь на екзогенний імпульс, що порушує рівновагу, система сама під впливом внутрішніх сил повертається в рівноважний стан, то таке рівновагу називають стійким, якщо ж вона не відновлюється самостійно, то - нестійким. Тому поряд із визначенням умов встановлення загальної економічної рівноваги необхідно досліджувати, чи буде воно стабільним чи ні.

В залежності від того, якою мірою при дослідженні економічних явищ враховується час, розрізняють три види аналізу: статичний, порівняльної статики і динамічний.

При статичному аналізі визначають, за яких значеннях ендогенних параметрів в даний момент встановиться рівновага. У цьому випадку застосовують статичні моделі, всі параметри яких відносяться до одного й того ж періоду часу. В таких моделях передбачається, що ендогенні змінні моментально реагують на зміни екзогенних параметрів.

Якщо в статичної моделі значення екзогенних параметрів в одному періоді замінити на їх значення в іншому, то дослідження моделі дає нові величини ендогенних змінних. Такий прийом називають аналізом порівняльної статики. Він дозволяє визначити значення ендогенних параметрів в різні моменти часу, але при

це не розкриває процес переходу від одного рівноважного стану до іншого. Основне завдання аналізу порівняльної статики полягає в оцінці впливу того чи іншого зміни екзогенних параметрів ендогенні на (наприклад, як збільшення державних витрат позначиться на обсязі інвестицій).

Процес переходу економіки з одного стану в інший досліджують за допомогою динамічного аналізу, в якому застосовують динамічні моделі. В останніх містяться змінні, що відносяться до різних періодів часі, тому вони описують процес переходу від початкового стану до кінцевого. У рамках динамічного аналізу з'ясовуються також причини можливої неповернення економічної системи в рівноважний стан після екзогенного шоку (поштовху).

Крім того, облік часу в економічних дослідженнях здійснюють шляхом виділення короткого і довгого періодів. Предметом аналізу в короткому періоді служать потокові величини народногосподарського кругообігу (доходи, заощадження, амортизація, інвестиції та ін) та їх вплив на обсяги запасів (майна). Зворотне вплив зміни обсягів майна на потоки при цьому не враховують. Комплексний аналіз взаємодії економічних потоків і запасів здійснюють на моделях економічних процесів в довгому періоді.

Так як всі ендогенні макроекономічні параметри взаємопов'язані, то їх рівноважні значення, як правило, можна визначити тільки спільно на основі рішення системи рівнянь, що описує взаємодію макроекономічних суб'єктів одночасно на всіх макроекономічних ринках. Однак одним із прийомів вивчення складних економічних процесів є частковий аналіз. Суть його полягає в тому, що багато що впливають на об'єкт дослідження фактори приймаються заданими і незмінними; змінюються лише ті, вплив яких на досліджуваний об'єкт бажано встановити. Часткове аналіз (виявлення певної залежності «при інших рівних умовах») особливо затребуваний при вивченні перших тем навчального курсу. Отримані дані використовують потім при проведенні спільного аналізу, при якому враховують комплексний вплив всіх основних факторів на формування досліджуваного явища. Загальний аналіз дозволяє також встановити, чи не взаємовиключні чи один одного отримані в ході часткового аналізу висновки.

У цьому підручнику обрана наступна логіка макроекономічного аналізу: спочатку визначають умови рівноваги на кожному з ринків окремо і лише потім виводять умови одночасного його досягнення на всіх ринках. При цьому використовують відомий з мікроекономіки закон Вальраса: якщо в господарстві, яке складається з n взаємопов'язаних ринків, рівновага на встановилося (n - 1) ринках, то рівновага буде і на останньому з них.