Рівновага на ринку грошей

На ринку грошей встановлюється рівновага, коли кількість що знаходяться в обігу грошей дорівнює обсягу попиту на них. Це рівність забезпечується за рахунок того, що аргументи функції попиту на гроші приймають відповідні значення.

Так як в неокласичної концепції гроші не є багатством й тому не становлять собою складову частину майна, то

в ній попит на гроші існує тільки для угод. Тому умова рівноваги на ринку грошей описує наступне рівняння: M (а, H) = = Py / V, що отримало назву рівняння кількісної теорії грошей. Оскільки швидкість обігу задана технологією розрахунків, а величина реального національного доходу - технологією виробництва і рівнем зайнятості, то параметром, що забезпечує рівновагу на ринку грошей є рівень цін, який змінюється прямо пропорційно зміні кількості грошей.

В кейнсіанській концепції грошовому на ринку в результаті взаємодії попиту та пропозицiї визначається не рівень цін, а ціна грошей - ринкова ставка відсотка.

При грошовій базі H 0 і національному доході y 0 ставка відсотка набуде значення i 0.Якщо грошова база збільшиться до H 1, то при тому ж доході y 0 ставка відсотка знизиться до i 1.Зростання доходу до y1 при грошовій базі H 0 підніме ставку відсотка до i 2.

У концепції Дж.М. Кейнса ставка процента підвищується, якщо за інших незмінних умов:

• центральний банк скоротить свої активи або збільшить мінімальні норми резервного покриття;

• комерційні банки продадуть наявні у них цінні папери населенню;

• населення збільшить свої ощадні вклади;

• підвищиться рівень цін;

• збільшиться частка проміжного продукту в кінцевому;

• зросте реальний національний дохід;

• фірми перейдуть від дворазової виплати заробітної плати на місяць до одноразової;

• населення збільшить частку реальних касових залишків у структурі свого майна внаслідок підвищення ризику ринку цінних паперів або зростання трансакційних витрат при переказі грошей в альтернативні фінансові інструменти.

Перші чотири фактори скорочують пропозицію реальної каси, а останні чотири - збільшують попит на неї; те й інше підвищує ставку відсотка.

Основним інструментом при аналізі процесів, які тривають на ринку грошей і що виникають при його взаємодії з іншими макроекономічними ринками, в кейнсіанської концепції є крива LM .Вона представляє безліч всіх сполучень реального національного доходу і ставки відсотка, при яких на грошовому ринку існує рівновага. Побудуємо її спочатку в припущенні, що обсяги пропозиції грошей і попиту на них для угод і через заходи не залежать від ставки відсотка.

У квадранті II зображений графік функції попиту на гроші як майно (l їм), а в квадранті IV - попиту на гроші залежно від доходу (l сд). У квадранті III пряма лінія показує, як дане реальне кількість грошей може бути розподілено між l їм і l сд. На основі квадранті цих ліній в I визначається безліч комбінацій i і y, які відповідають рівновазі на ринку грошей.

При ставці відсотка 0 попит i на гроші як майно дорівнює l ім0. Тоді для угод і запасу безпеки залишається сума l сд0. Така кількість грошей для вказаних цілей буде потрібно лише в тому випадку, якщо дохід буде дорівнювати y 0. Отже, за i 0, y 0 попит на ринку грошей буде рівний їх пропозиції.

Знайдемо іншу рівноважну комбінацію у зворотній послідовності. Нехай дохід дорівнює y 1. При такому доході попит на гроші для угод і через обережності складе l сд1. Щоб гроші, що залишилися l ім1 люди погодилися тримати в якості майна, необхідна ставка відсотка i 1. Отже, при y 1 і 1 i на ринку грошей теж існує рівновагу.

Крива LM представляє всі безліч парних значень y і i, відповідних рівноваги на грошовому ринку.

Точки, що лежать вище лінії LM, відповідають надлишку грошей. Переконаємося в цьому на прикладі, розглянувши точку F. Для того щоб при доході yH попит на гроші дорівнював їх пропозицією, потрібна ставка відсотка iH. Точка F відповідає більш високою ставкою відсотка, за якої попит на гроші як майно менше, ніж потрібно для повного використання запропонованого кількості грошей. За допомогою аналогічних міркувань можна переконатися в тому, що в області, розташованої нижче лінії LM, обсяг попиту гроші на більше їх пропозиції.

Конфігурація лінії LM дозволяє виділити на ній три ділянки: 1) асимптотично наближається до i min, майже паралельний осі абсцис (кейнсіанська область); 2) з позитивним нахилом (проміжна область); 3) перпендикулярний осі абсцис, відповідний i> i max (класична область). Економічний сенс цієї особливості LM кривої буде розкритий при аналізі взаємодії ринків благ і грошей в 6.2.

Якщо банківська система збільшить пропозицію грошей, то на рис. 4.13 пряма в квадранті III зрушиться в напрямку від початку координат і слідом за нею вправо переміститься крива LM. При зменшенні кількості грошей лінія LM зсувається вліво.

4.4. Рівновага на ринку грошей 115

Аналогічні наслідки виникнуть при зміні рівня цін. Тому кожному рівню цін відповідає своя крива LM.

Крива LM, як і лінія IS, не є графіком функцій доходу від ставки відсотка чи навпаки. Вона показує, як має змінитися дохід при зміні ставки відсотка (або навпаки), щоб на грошовому ринку збереглося рівновагу.

Приймемо тепер до уваги, що пропозиція грошей і попит на них для угод можуть залежати від ставки відсотка. У цьому випадку побудова LM кривої ускладнюється, тому що кожною ставкою відсотка відповідають свої лінії в квадрантах III і IV.

При підвищенні ставки відсотка з i 0 до i 1 банківська система збільшить пропозицію грошей і в квадранті III пряма, що представляє реальну пропозицію грошей, відсунеться від початку координат. У той же час населення зменшить попит на гроші для угод і через обережності внаслідок збільшення альтернативних витрат тримання каси, що відображено в квадранті IV поворотом прямий l сд проти годинникової стрілки. У результаті LM функція стає більш еластичною за ставкою відсотка. Однак і в даному випадку основні характеристики кривої LM залишаються незмінними: наявність трьох ділянок з різним нахилом; зрушення при зміні грошової бази.