Умови спільного рівноваги

В 3.2 і 4.4 були визначені безлічі парних значень рівня національного доходу і ставки відсотка, що відповідають при заданому рівні цін рівноваги на ринках благ (лінія IS) і грошей (лінія LM) в кейнсіанської концепції. Однак рівновага на грошовому ринку досягається одночасно з встановленням рівноваги на ринку цінних паперів (див. 5.6). Тому для визначення умов досягнення спільного рівноваги на ринках благ, грошей і капіталу потрібно поєднати обидва зазначених вище множини, як це показано на рис. 6.1. З нього випливає, що є лише одне поєднання значень величини національного доходу і ставки відсотка (y *, i *), при якому досягається рівновага одночасно на трьох розглянутих ринках.

Величину сукупного попиту на ринку благ, що відповідає спільному рівноваги на ринках благ, грошей і цінних паперів, називають ефективним попитом. Разом з величиною ефективного попиту рівноважний поєднання y і i визначається розподілом кількості що знаходяться в обігу грошей між грошима для угод і як майно.

У попередніх розділах при побудові ліній IS і LM було встановлено, що над ними розташовані області надлишку, а під ними - області дефіциту. Тому перетин цих ліній поділяє всі безліч поєднань i і y на чотири області, що відрізняються характером дисбалансів на окремих ринках. Що відбувається у випадку відхилення фактичних значень y і i від їх рівноважних значень?

При yH і iH на ринках благ і грошей існує надлишок пропозиції (yS > YD і M> L). Оскільки плани учасників ринкових угод при значеннях yH і iH не збігаються один з одним, піде коригування попиту і пропозиції на обох ринках. Процес руху до рівноважного стану може протікати по-різному в залежності від характеру поведінки економічних суб'єктів. Однак можна припустити, що в більшості випадків на грошовому ринку рівновага встановиться швидше, ніж на ринку благ, тому що для зміни обсягу виробництва останніх потрібно більше часу, ніж для зміни кількості що знаходяться в обігу грошей. При такому припущенні перехід з точки H в точку спільного рівноваги здійснюється в такий спосіб.

Надлишок пропозиції на грошовому ринку призводить до зниження ставки відсотка. Внаслідок цього пропозиція грошей буде скорочуватися, а попит на них зростатиме. При ставці відсотка iF та національному доході yH на грошовому ринку встановиться рівновага. На ринку благ у цей час все ще буде надлишок (точка F лежить вище лінії IS), який при фіксованих цінах почне «розсмоктуватися» під впливом двох факторів. По-перше, зниження ставки відсотка збільшить

інвестиційний попит підприємців. По-друге, виявивши наднормативні запаси на складах готової продукції, підприємці почнуть скорочувати виробництво, що призведе до зниження доходу. При ставці відсотка iF і прибутку, меншій, ніж yH на грошовому ринку знову утворюється надлишок і ставка відсотка знизиться ще більше. Процес пристосування буде продовжуватися до тих пір, поки не встановиться спільне рівновагу при значеннях y *, i *.

Аналогічні процеси виникають при будь-якому іншому нерівноважної стані. Якщо в якості початкового стану взяти точку G, то існує при yG, iG на ринку грошей надлишок приведе до зниження ставки відсотка до iE, при якій на грошовому ринку встановиться рівновага. Існуючий в початковому стані дефіцит на ринку благ в результаті зниження ставки відсотка збільшиться через збільшення попиту на інвестиційні блага. Оскільки на цій стадії аналізу передбачається, що при заданому рівні цін пропозиція благ абсолютно еластична, то дефіцит благ буде усунутий за рахунок розширення виробництва. Зростання останнього супроводжується зростанням доходу. При доході, що перевищує yG, та ставки iE на ринку грошей виникає дефіцит та ставка відсотка почне рости. Подальший процес пристосування представлений на рис. 6.2 стрілками вздовж лінії LM. Отже, спільне рівновага на ринках благ, грошей і капіталу при заданому розташуванні ліній IS і LM є стійким.

Для алгебраїчного визначення сполучень величин національного доходу і ставки відсотка, що забезпечує при заданому рівні цін спільне рівновагу на трьох розглянутих ринках, потрібно вирішити систему з двох рівнянь з двома невідомими, яку утворюють рівняння ліній IS і LM.