Головна Макроекономіка Загальна економічна рівновага та конюнктурні цикли Економічний цикл як наслідок боротьби за розподіл національного доходу

Економічний цикл як наслідок боротьби за розподіл національного доходу

Модель Крафта-Вайзе. В цій моделі виникнення кон'юнктурних коливань в економіці пояснюється зміною стратегії

поведінки макроекономічних суб'єктів. Оскільки при визначенні варіантів поведінки суб'єкти спираються на свої прогнози відповідних реакцій контрагента, то в моделі використовуються елементи теорії ігор.

Нехай суспільство складається тільки з двох макроекономічних суб'єктів: підприємців і домашніх господарств. Останні на ринку праці представлені профспілкою.

Зміна економічної стратегії підприємців зводиться до переходу від великого обсягу інвестицій (I +) До малого їх обсягом (I -), І назад. Профспілка, виходячи з поточної кон'юнктури і оцінюючи перспективи, повинен прийняти рішення: чи вимагати в даний момент високу (W +) Або низьку (W -) Ставку заробітної плати.

Ситуація I виникає тоді, коли профспілка згоден на низьку ставку заробітної плати, а підприємці роблять великі інвестиції. У таких умовах зайнятість буде дуже високої (надмірної), тому фонд заробітної плати буде великим, незважаючи на низьку ціну праці. Великий фонд оплати праці та висока інвестиційна активність створюють великий сукупний попит на ринку добра, що разом з низькими витратами на одиницю праці забезпечує підприємцям великий прибуток.

З часом ситуація I повинна перейти в ситуацію II, так як умови сприяють підвищенню ціни праці. Коли ставка зарплати досягне максимуму, тоді в економіці встановиться повна зайнятість. Частка праці в національному доході досягає максимуму. Через збільшених витрат на оплату праці прибуток буде невеликою. Оскільки обсяг інвестицій великою, то обсяг прибутку, що виплачується на дивіденди, буде дуже маленьким. Це може послужити причиною переходу економіки в ситуацію III або IV.

Якщо при низької інвестиційної активності підприємців профспілка згоден на низьку ставку заробітної плати, то складеться ситуація III, яка характеризується наступними ознаками. Неповна занятість, тому що сукупний попит нижче нормального з-за малого обсягу інвестицій. Наявність кон'юнктурної безробіття разом з низькою ставкою зарплати знижує частку праці в національному доході до мінімуму. Прибуток відповідно збільшується, і більша її частина розподіляється на дивіденди.

Коли при малих обсягах інвестицій профспілка домагається високої оплати праці (ситуація IV), то безробіття стає дуже великою; зайнятими залишаться лише найбільш кваліфіковані і досвідчені працівники. У цьому випадку і фонд зарплати, і прибуток будуть невеликими, так як вироблений національний дохід невеликий.

Кожний із макроекономічних суб'єктів ранжує можливі ринкові ситуації у відповідності зі своєю функцією корисності.

В описаних умовах домашні господарства так міркують. Якщо погодитися на низьку ставку зарплати, то з двох можливі в економіці ситуацій I і III підприємці виберуть III, а при вимозі високої ставки їм доведеться вибирати між ситуаціями II і IV і вони зупиняться на останній. Отже, від рішення домашніх господарств залежить, чи виникне в економіці ситуація III або IV При сформованих перевагах вони виберуть ситуацію IV Стан економічної кон'юнктури буде характеризуватися великою безробіттям та скороченням обсягу реального капіталу з-за недостатнього інвестування.

Тривале перебування в такій ситуації може спонукати домашні господарства змінити систему своїх уподобань. На переговорах з підприємцями він буде орієнтуватися не тільки на величину зарплати, але і на рівень зайнятості.

Так як уподобання підприємців не змінилися, то домашні господарства як і раніше можуть вибирати лише між ситуаціями III і IV При новій системі переваг вони виберуть ситуацію III, яка і встановиться в економіці.

Внаслідок зниження ставки зарплати і приросту зайнятості у підприємців зростуть прибутку. В очікуванні підйому економіки підприємці при виборі стратегії поведінки будуть робити упор на зростання інвестицій.

Оскільки переваги сторін виявилися однаковими, то в економіці складеться ситуація I.

Виявивши високий рівень зайнятості, що поєднується з низькою ставкою зарплати, домашні господарства повернуться до своєї первісної шкалою цінностей. Оцінюючи за цією шкалою ситуації I і II, які підприємці можуть реалізувати виходячи зі своїх переваг, домашні господарства вважатимуть за краще ситуацію II, і економіка перейде в чергову фазу економічного циклу.

При економічної ситуації II внаслідок зниження обсягу прибутку підприємці з часом стануть віддавати перевагу прибуток інвестицій та повернуться до вихідної шкалою своїх уподобань.Тоді почнеться черговий кон'юнктурний цикл на зразок розглянутого.

Модель Гудвіна. У закритій економіці без економічної активності держави завдяки гнучкій системі цін на ринку благ постійно існує рівновага; відповідно обсяг інвестицій дорівнює обсягу заощаджень. Унаслідок зростання населення та технічного прогресу національний дохід країни щорічно збільшується. Річний темп зростання населення дорівнює (1 + п), а технічний прогрес виражається в щорічному збільшення середньої продуктивності праці в (1 + а) раз. При такому вигляді технічного прогресу, як буде показано в 14.2, темпи приросту національного доходу і капіталу (виробничих потужностей) рівні один одному.

В цій моделі, як і у моделі Крафта-Вайзе, кон'юнктурні цикли виникають внаслідок зміни розподілу національного доходу між працею і капіталом.

Внаслідок перегріву економіки, що відбулося в попередній фазі, виникає спад виробництва. Незважаючи на зниження зайнятості і ціни праці, частка праці в національному доході продовжує збільшуватися внаслідок випереджального скорочення прибутку.

Депресія (С-> D).У точці З частка підприємців в національному доході сягає мінімуму при рівноважному рівні зайнятості. Така ситуація довго протриматися не може і зайнятість буде знижуватися далі до мінімального рівня; одночасно почне зростати частка підприємців в національному доході.

Пожвавлення (D -> А).Зростання прибутку супроводжується зростанням інвестицій, збільшення зайнятості, створюючи сприятливі умови для чергового буму.

Розглянуті в цьому розділі моделі економічного циклу не є альтернативними. У кожній з них простежувалося вплив одного з безлічі факторів, що обумовлюють кон'юнктурні коливання у ринковому господарстві. У реальному економіці екзогенні та ендогенні імпульси виникають одночасно. Для описи наслідків їх взаємодії необхідні значно більш складні економіко-математичні моделі.

Короткі висновки

Ринкової економіці іманентно властиві циклічні коливання кон'юнктури, не зводяться до сезонних перепадів виробництва. Звичайні моделі економічних циклів дозволяють простежити за тим, як

під впливом окремих факторів кон'юнктурообразующіх в національній економіці виникають циклічні коливання.

Модель взаємодії мультиплікатора і акселератора ілюструє різноманіття можливих варіантів динаміки національного доходу при екзогенному порушення економічної рівноваги.

Доповнена ринком грошей модель взаємодії мультиплікатора і акселератора показує, як за допомогою зміни пропозиції грошей банківська система може впливати на кон'юнктурні коливання, що виникають у реальному секторі.

Монетарна концепція економічних циклів пояснює їх виникнення періодичними ендогенними і екзогенними порушеннями рівноваги на грошовому ринку.

Модель Калдора є прикладом пояснення економічного циклу на основі дії ендогенних факторів. У ній циклічні зміни економічної активності є наслідком зміни попиту і пропозиції реального капіталу в різних фазах кон'юнктурного циклу.

Особлива роль суб'єктивного фактора в періодичній зміні підйому спадом і спаду підйомом розкривається за допомогою моделей, що імітують суперництво між працею і капіталом за розподіл національного доходу.

Спільна дія екзогенних і ендогенних, об'єктивних і суб'єктивних факторів кон'юнктурообразующіх пояснює спостерігається в дійсності непостійність тривалості і структури економічних циклів.