Стабілізаційна політика

Стратегічною метою стабілізаційної політики держави у відкритій економіці є забезпечення «подвійної рівноваги» - загальної економічної рівноваги на рівні повної зайнятості при запланованому (будемо вважати нульовому) сальдо платіжного балансу. Для теоретичного аналізу наслідків застосування інструментів стабілізаційної політики у національній економіці, залученої у світове господарство, потрібно простежити за тим, як змінюються ендогенні параметри моделі відкритої економіки при зміні підконтрольних державі екзогенних параметрів. Оскільки, як було встановлено в гол. 11, з позицій «нових класиків» заходи стабілізаційної політики в кращому випадку нейтральні, а в гіршому шкідливі, тому що перерозподіляють фактори виробництва з більш ефективного приватного сектора в менш ефективний державний, то теоретичною основою аналізу буде служити кейнсіанська концепція.

Модель маленької країни

Держава здійснює вільний товарообмін і перелив капіталів з рештою світу при заданих значеннях PZ, yZ, iZ. З приходом на вітчизняний ринок благ закордону в структурі сукупного попиту з'являється четверте доданок - реальний обсяг чистого експорту товарів і послуг:

За допомогою співмножники ePZ / P кількість імпортованих благ переводиться в еквівалентну кількість вітчизняних: виражена у вітчизняних грошах цінність імпорту ділиться на ціну одиниці вітчизняного блага. Вираз ePZ / P є зворотною величиною показника реальних умов обміну і називається реальним обмінним курсом; позначимо його er.

Обсяги експорту та імпорту благ залежать від величини реального обмінного курсу: зростання er стимулює експорт і стримує імпорт.

Оскільки в міру зростання реального національного доходу домашні господарства збільшують попит не тільки на вітчизняні, але й на іноземні товари, то кількість імпортованих благ залежить також від величини доходу.

У такий спосіб, у відкритій економіці обмінний курс національної валюти - це один з факторів, що визначають сукупний попит на блага.

Попит на грошовому ринку також залежить від обмінного курсу, оскільки домашні господарства в складі майна поряд з вітчизняними грішми та облігаціями тримають іноземні облігації (фінансові активи). Тому у відкритій економіці попит на реальні касові залишки є функцією трьох змінних

Зазначені обставини призводять до того, що від значення валютного курсу залежить розташування точки перетину ліній IS і LM, а отже, і розташування кривої сукупного попиту.

Облік сектора майна

Заходи стабілізаційної політики держави впливають на економічну кон'юнктуру не тільки шляхом зміни потоків народногосподарського кругообігу, а й через зміну обсягу і структури майна приватного сектора. Зміни в секторі майна, впливаючи на кон'юнктуру фінансового ринку, вносять свій внесок у формування рівноважних значень ендогенних параметрів макроекономічної моделі.

Монетарний імпульс. Якщо в стані ОЕР зросте пропозиція грошей, то лінія ММ зрушить вліво. Залежно від того, чи центральний банк збільшить кількість грошей за рахунок операцій на відкритому ринку цінних паперів або валютному ринку, нову рівновагу на фінансовому ринку буде представляти або точка Е 1, або точка Е 2. Купівля центральним банком вітчизняних облігацій скорочує їхню пропозицію і це відображається зсувом кривої ВВ вліво, тому що для ліквідації дефіциту вітчизняних облігацій потрібно зниження ставки відсотка і (або) підвищення обмінного курсу. Тому в разі збільшення пропозиції грошей шляхом закупівлі центральним банком вітчизняних облігацій нову рівновагу встановиться в точці Е 1. Якщо збільшення кількості грошей відбувається за рахунок придбання у населення іноземних облігацій, то лінія ВВ залишається на місці, а лінія BZBZ зміщується праворуч, тому що для ліквідації дефіциту іноземних активів потрібно підвищити обмінний курс і (або) ставку відсотка. У цьому разі нову рівновагу фінансового ринку встановиться в точці Е 2, що представляє більш високий обмінний курс, але більш низьку ставку відсотка, ніж точка Е 1. Таким чином, значення обмінного курсу та ставки відсотка залежать не тільки від кількості що знаходяться в обігу грошей, а й від структури балансу центрального банку.

Коли центральний банк хоче підвищити обмінний курс національних грошей без збільшення їх кількості, він одночасно купує іноземну валюту, збільшуючи М, і продає вітчизняні облігації, зменшуючи М, - це стерилізоване валютна політи ка. У результаті ММ лінія залишається на місці, а лінії ВВ і BZBZ зміщуються вправо (рис. 12.34), тому що населення погодиться обмінювати іноземні облігації на вітчизняні, якщо i зросте. Нова рівновага встановиться при підвищених значеннях i і e. Звернемо увагу на те, що в умовах абсолютної мобільності капіталу (i = iZ = Const) стерилізоване валютна політика недієвою.

Фіскальний імпульс. Якщо додаткові державні видатки фінансуються за рахунок позики у населення, то збільшується пропозиція вітчизняних облігацій; це відображається зсувом лінії ВВ праворуч. Зростання заборгованості держави приватному сектору збільшує майно останнього, тому зростає попит на гроші та іноземні облігації, виникнення дефіциту на цих сегментах фінансового ринку відображається зсувом ліній ММ і BZBZ. В результаті нову рівновагу досягається при більш високій ставці відсотка, а зміна обмінного курсу залежить від відстаней зсуву кожній з ліній.

Коли приріст державних витрат фінансується шляхом монетизації державного боргу, тоді через збільшення грошей пропозиції лінія ММ зміщується вліво. Що виник унаслідок зростання касових залишків майна ефект проявляється у вигляді збільшення попиту на вітчизняні та закордонні облігації; на рис. 12.36 це відображається зрушенням лінії ВВ вліво, а лінії BZBZ - Праворуч. Нове рівновага досягається за рахунок зменшення ставки відсотка і зростання обмінного курсу.

Імпульс з-за кордону. Нехай в результаті економічного зростання за кордоном збільшується чистий експорт благ країни і утворюється надлишок її платіжного балансу. У розглянутій моделі це виявляється у вигляді приросту іноземних облігацій та зсуву лінії BZBZ вліво. Поки обмінний курс залишається незмінним, цінність майна, виражена у вітчизняних грошах, збільшується, і виникає ефект майна, що виявляється у вигляді збільшення попиту на гроші і вітчизняні облігації. На ринках грошей і вітчизняних облігацій утворюється дефіцит, що відображається на рис. 12.37 зрушенням лінії ММ вправо, а лінії ВВ - ліворуч. Ліквідувати дефіцит на обох ринках за рахунок зміни ставки відсотка неможливо, тому що на ринку грошей він підвищує, а на ринку вітчизняних цінних паперів знижує ставку відсотка. Коли на ринку іноземних облігацій існує надлишок, а на ринках

вітчизняних активів - дефіцит, тоді знижується обмінний курс (підвищується цінність вітчизняних грошей). Зменшення обмінного курсу супроводжується зниженням цінності майна, вираженої у вітчизняних грошах, і ефект майна діє у зворотному напрямку, усуваючи нерівновагу на всіх трьох сегментах фінансового ринку. Нове рівновага встановлюється при більш низькому обмінному курсі, а зміна ставки відсотка залежить від відстаней зсуву кожній з ліній.

Взаємодія потоків і запасів. Якщо поєднання значень обмінного курсу та ставки відсотка, що забезпечує рівновагу в секторі майна, що не збігається зі значеннями цих параметрів, що визначають рівноважну величину національного доходу, то в довгому періоді будуть відбуватися взаємообумовлені зміни як в процесі виробництва національного доходу, так і в обсязі та структурі майна до тих пір, поки не встановиться рівновага не тільки народногосподарських потоків, але і запасів.

Побудова динамічних моделей відкритої економіки з сектором майна надавалася велика увага в 1970-х гг.1 Розглянемо одну з найпростіших таких моделей2.

Щоб включити сектор майна в модель ОЕР, приймемо, що приріст іноземних облігацій в країні дорівнює сальдо торгового балансу і споживання домашніх господарств перебуває в позитивній залежності від розміру їх реального майна. Припустимо також, що, завдяки гнучкості цін, обсяг сукупної пропозиції благ завжди дорівнює національному доходу повної зайнятості.

Модель двох країн Постійний рівень цін

Коли світове господарство складається лише з двох країн, тоді експорт однієї країни дорівнює імпорту інший і обсяг збільшення валютних резервів однієї країни дорівнює обсягу їх зменшення в іншій.