Головна Мікроекономіка Основи ринкового аналізу Альтернативна вартість, крива виробничих можливостей (КПВ)

Альтернативна вартість, крива виробничих можливостей (КПВ)

Перед кожним економічним агентом стоять питання: що, як, для кого і ко та виробляти (або споживати). Мікроекономіка вирішує ці задачі за допомогою моделі кривої виробничих можливостей (КПВ).

КПВ дає уявлення про чотири поняття:

1) про обмеженість (рідкість) ресурсів;

2) про ефективність економіки;

3) про економічне виборі;

4) про альтернативні витрати.

На осях координат відкладені значення прямих і непрямих благ. Ми можемо позначити на осях будь-які пари благ: гармати-масло, одяг-їжа, пшениця-вино. Більше того, ми могли б зобразити систему трьох вимірів з трьома благами (але тоді отримали б не КПВ, а площину виробничих можливостей). Однак ми живемо в тривимірному просторі, а тому не здатні уявити простір з великим (чим три) числом вимірів. Та в цьому немає особливої необхідності. Адже можна уявити сукупність усієї товарної маси, виділивши з неї один товар, а всі інші представити як іншого товару, тобто обмежитися моделлю двовимірного простору.Отже, розглянемо двомірну модель.

Будь-яка точка на КПВ називається ефективною: вона являє комбінацію благ, при якій неможливо збільшити виробництво одного блага відповідного без скорочення виробництва іншого.

Будь-яка точка, що знаходиться всередині КПВ (у нашому випадку точка F), не є ефективною, оскільки в даному випадку збільшення одного блага може відбуватися при збільшенні іншого (виробничі економічної потужності системи не завантажені).

Навпаки, будь-яка точка (наприклад Е), що знаходиться поза КПВ, є недосяжною, тому що ця економічна система не має достатніх потужностями.

Принцип ефективного розподілу економічних благ отримав назву Парето-зффектівності.

Парето-ефективності - це такий рівень організації економіки, при якому суспільство отримує максимум корисності з ресурсів та технологій і при цьому більше не здатна збільшити будь-яку частку в отриманому результаті, не скоротивши іншу.

В окремому випадку ми могли б замість КПВ з нашими точками А, В, С, D зобразити КПВ у вигляді відрізка прямої AD. Прямий вид КПВ свідчить про те, що збільшення на один одиницю одного блага вимагає зменшення на таку ж одну оди ніцу другого блага.Це свідчить про повну взаємозамінності двох благ. Однак насправді така ситуація практично не виникає. У реальному житті блага однієї галузі виробництва, як правило, не мають здатність абсолютно замінювати собою блага іншої галузі. Це можна пояснити наступним чином: за зростання виробництва предметів споживання на одну одиницю ми змушені жертвувати усе більшим скороченням виробництва засобів виробництва. До прикладу, за зростання виробництва предметів споживання з 8 до 9 од. необхідно скоротити виробництво засобів виробництва с б до 5 од. Але зі збільшенням першого з 9 до 10 од. необхідно скоротити другий з 5 до 3,9 од. І далі, збільшення виробництва предметів споживання на кожну наступну одиницю вимагає скорочення коштів виробництва на все більшу величину. Це свідчить про існування закону зростаючих альтернативних витрат, дія якого пояснює опуклу форму КПВ.

Закон зростаючих альтернативних витрат: щоб отримати більше блага одного виду в даний період часу, суспільство має жертвувати все зростаючою кількістю іншого блага.

Альтернативні (змінні) витрати (opportunity costs) - це кількість одного блага, яким необхідно пожертвувати для збільшення виробництва іншого добра.

Для старшого покоління теоретиків-економістів термін альтернативні з підтримання вельми незвичний. Справа в тому, що класична політична економія, у тому числі й марксистська, звикла мати справу з категорією витрат виробництва, заснованої на теорії трудової вартості.Відповідно до теорії трудової вартості, товар А стоит в два рази більше товару В, якщо для виробництва товару А потрібно затратити у два рази більше суспільно-необхідної праці, тобто праці, що володіє середніми показниками для даного суспільства. В даний час витрати такого виду називаються бухгалтерськими.Сучасна ж економічна теорія використовує категорію саме альтернативних витрат.