Головна Мікроекономіка Аналіз ринкової структури. Теорія ціни Основні і неосновні типи ринкових структур

Основні і неосновні типи ринкових структур

Традиційно цього товару має справу з чотирма основними структурами ринковими: (1) досконалою конкуренцією, (2) монополістичної конкуренцією, (3) олігополією і (4) монополією.

Досконала конкуренція (pure competition) характеризується великою кількістю продавців, які виробляють однорідну продукцію для безлічі покупців.

Монополістична конкуренція відрізняється від досконалої конкуренції тільки в одному відношенні: це безліч продавців, які виробляють диференційовані продукти для безлічі покупців.

Олігополія фундаментально відрізняється від двох попередніх ринкових структур: це кілька продавців, які виробляють конкурентну продукцію для багатьох покупців. Вироблена продукція може як бути однорідною, так і диференційованої.

Монополія - це ситуація єдиного продавця, яка провадить багатьох для покупців. Його продукт максимально диференційований (унікальний), так як відсутні конкуренти, що виробляють товари-субстітути.1

Класифікацію основних ринкових структур чотирьох традиційно виробляють за допомогою чотирьох структурних змінних: однорідність продукції, кількість фірм, легкість входу і виходу, контроль над цінами

При цьому така характеристика, як контроль над цінами, не є самостійної, а залежить від кількості фірм і їх величин (другий структурної змінної). Що ж до легкості входу в галузь та виходу з неї, то і цю характеристику також можна розглядати в рамках такої структурної змінної, як «умови витрат виробництва».

У результаті можна прийти до висновку про те, що достатньо лише двох структурних змінних (однорідність продукції, а також кількість фірм і їх величина) для того, аби ідентифікувати чотири основних типи ринкових структур.

чотири основних типи ринкових структур представлені точками чи обмеженими площами в координатах кількості продавців і рівня диференціації продукції. Спектр ринкових форм представлений ABCD лінією, яка перетинає чотири регіони, що представляють досконалу конкуренцію, монополістичну конкуренцію, олігополію і монополію.

Звернемо увагу, що продуктова диференціація зростає при скороченні кількості фірм, що має на увазі зменшення кількості товарів-субститутів, доступних для покупців. Згадаймо, що диференціацію продукції є протилежністю продуктової заменяемость.

На підставі цих основних ринкових форм можливе побудувати безліч моделей поведінки фірми або теорій.

Існують і інші комбінації структурних змінних, які породжують відмінності в ринкових формах. Розгляньмо, наприклад, ринкові форми на основі двох інших структурних змінних: кількість продавців і кількість покупців. В результаті до чотирьох основних ринкових структур додалася ще кілька неосновних: двосторонній монополія, обмежена Монопсонія, Монопсонія, обмежена монополія, двостороння олігополія, олігополія попиту, олігополія пропозиції.

Монопсонія (одна покупець) +1 являє ринкову структуру, при якій одному покупцю протистоїть безліч продавців. У даному випадку ціну встановлює покупець. Така ситуація має місце при державних закупівлях військової техніки в частинах фірм-виробників. При соціалізмі типова Монопсонія склалася у відносинах держави-роботодавця та усього працездатного населення, що працює на державних підприємствах. Монопсонія на ринку праці цілком можливий і в умовах капіталістичних ринкових відносин, проте тут її сфера прояву істотно звужена.

Двостороння монополія характеризується одним продавцем та одним покупцем; Олігопсонія - кількома покупцями і багатьма продавцями; двостороння олігополія - кількома продавцями і декількома покупцями; дуополії - двома продавцями та великою кількістю покупців і т. п.