Електроенергетика

На початку третього тисячоліття встановлені електроенергетичні потужності Росії становили 213 ГВт, що відповідало більше 7% загальносвітових. З сукупного обсягу електроенергетичних потужностей Росії 70% припадало на теплоелектростанції (ТЕС), 20% - на гідроелектроостанціі (ГЕС) і 10% - на атомні електростанції (АЕС).

Зазначена структура встановлених електроенергетичних потужностей Росії приблизно відповідає аналогічній структурі в провідних промислово розвинених країнах.

Виробництво електроенергії в Росії в період економічних реформ скоротилася з 1057 млрд кВт • год в 1990 р. до свого мінімального рівня 860 млрд кВт • г в 1995 р. Питома вага Росії у світовому виробництві електроенергії за цей період зменшився з 8,2 до 7,4%.

Головними причинами скорочення виробництва електроенергії були зменшення попиту з боку споживачів і знос встановленого обладнання. За оцінками фахівців, в кінці 90-х рр.. минулого століття близько 40% електростанцій в Росії мали застаріле обладнання, а 15% станцій були віднесені до категорії «не безпечних для експлуатації».

На початку третього тисячоліття виробництво електроенергії поступово почало збільшуватись і в 2003 р. досягло 910 млрд кВт • год

Принципових змін в структурі виробництва електроенергії в Росії в період економічних перетворень не відбулося. Як і раніше, більше половини всієї електроенергії в країні вироблялося на теплових електростанціях (ТЕС), у тому числі комбінованого циклу (КЕР), що використовують комбіновані парогазові установки.

Фактично в Росії збереглася монополія на виробництво електроенергії в особі Російського акціонерного товариства Єдині енергетичні системи (РАО «ЄЕС»), до якого входили 72 територіальних акціонерних товариства енергетики і електрифікації.

РАО «ЄЕС» є найбільшим в світі централізовано керованим енергетичним об'єднанням. Основні електричні мережі дозволяють працювати паралельно 65 енергосистем.

У введенні РАО «ЄЕС» перебувало близько 600 теплоелектростанцій (ТЕС), більше 100 гідроелектростанцій (ГЕС) і 9 атомних електростанцій (АЕС). Довжина основних ліній електропередач становила приблизно близько 440 тис. км.

У найближчі роки планується здійснити технічне переозброєння і реконструкцію теплових електростанцій, що працюють на вугіллі, і переведення їх на використання чистих вугільних технологій, а також реконструювати електростанції, що працюють на газі, оснастивши їх парогазовими установками.

У період до 2005 р. передбачалося ввести в експлуатацію додаткові потужності ТЕС за рахунок комбінованих парогазових установок із загальним обсягом близько 8 млн кВт.

До 2005 р. приблизно 80% всієї електроенергії в Росії проводилося на теплоелектростанціях в основному комбінованого типу. Частка природного газу, що використовується ТЕС, за цей період зросла до 67%, частка вугілля склав 28% і мазуту - 5%.

Виробництво електроенергії на гідроелектростанціях наприкінці 1990-хгг. зберігалася на рівні початку десятиліття. На початку нинішнього сторіччя заплановано будівництво в Росії ще 14 ГЕС, введення в експлуатацію яких дасть можливість збільшити вітчизняні потужності з виробництва електроенергії на 32-35 млрд кВт • год

У стадії будівництва знаходяться Вілюйська ГЕС в Якутії, Усть-Среднеканская ГЕС в Магаданської обл., Каскад невеликих ГЕС на Камчатці. У Карелії будуть введені в експлуатацію Белопорож-ська і Морська ГЕС на річці Кемь. На Північному Кавказі завершиться будівництво Ірганайской, Гоцатлінской, Аутігерской, Радянської та Зеленчукской ГЕС.

Слід підкреслити, що якщо у провідних промислових державах намітилася стійка тенденція до скорочення енергоємності створюваної одиниці ВВП, то в Росії з початку 1990-х рр.. зберігається протилежна тенденція до зростання енергоємності ВВП.

За період з 1990 по 2000 р. енергоємність ВВП Росії збільшилася на 32%, а енергоємність промислового виробництва - більш ніж на 45%. Наприкінці 1990-хгг. енергоємність промислового виробництва в Росії була майже в 50 разів вище, ніж у Японії, Швейцарії та Гонконгу.

Росту енергоємності ВВП Росії в цілому і промислового виробництва зокрема в 1990-і рр.. сприяли фактори структурного характеру, а також зростання вартості енергії та збільшення її частки в загальних витратах виробництва кінцевої продукції.

Потенціал енергозбереження в промисловості використовується не більше ніж на 2%. У цілому по Росії лише ч у т т більше 1 0% промислових підприємств інвестують капітал в енергозберігаючі проекти.

Вже в найближчій перспективі необхідно приділяти значну увагу підвищенню ефективності використання електроенергії.

За розрахунками фахівців, завдяки впровадженню ефективних енергозберігаючих технологій в Росії може бути досягнуто скорочення споживання електроенергії до 2 0 1 0 р. на 1 1 2 млрд кВт • год Зростання енергоефективності на промислових підприємствах дасть змогу отримувати щорічну економію палива приблизно 1 0 0 млн т.

Проте до цих пір держава практично ніяк не заохочує діяльність з ефективного використання енергії, хоча світова практика, так само як і російський досвід, довела, що енергозбереження обходиться дешевше, ніж будівництво і введення в експлуатацію нових енергетичних потужностей.