Головна Національна економіка Міжгалузеві комплекси Сутність споживчого комплексу національної економіки, його структура

Сутність споживчого комплексу національної економіки, його структура

Споживчий комплекс національної економіки (в широкому визначенні) являє собою сукупність галузей та видів економічної діяльності, які зайняті виробництвом товарів і наданням різноманітних послуг населенню, що сприяють задоволенню соціально-економічних потреб, що складаються під прямим впливом об'єктивних закономірностей певного етапу розвитку суспільства.

Задоволення цих потреб матеріально-речовими продуктами праці та послугами забезпечує життєвий процес людей в його постійному течії і відновлення.

Таким чином, споживчий комплекс являє собою групу галузей, об'єднаних за функціональною ознакою використання виробленої в них продукції. Це продукція, призначена (в основному) для населення, його кінцевого споживання і забезпечення потреб у житлі.

У більшості великих галузей промисловості та економіки є підгалузі, переважно орієнтовані на виробництво продукції для населення.

У складі споживчого комплексу можна виділити наступні два основні групи галузей:

• галузі, що виробляють матеріально-речові види продукції: товари народного споживання (продовольчі та непродовольчі) і житло;

• галузі, що виробляють послуги споживчого характеру. Група галузей, орієнтованих на виробництво послуг для населення, є найважливішою частиною соціальної сфери.

Галузі, що виробляють матеріально-речові види продукції і житло для населення.Сукупність галузей та видів економічної діяльності, які орієнтовані на виробництво продовольчих і непродовольчих товарів народного споживання, складають разом з галуззю «житлове будівництво» матеріально-речовий галузевої блок споживчого комплексу.

Ключові позиції в групі галузей, що виробляють товари народного споживання (продовольчі та непродовольчі), належить галузям, орієнтованим на виробництво товарів життєзабезпечення - продуктів харчування (харчова промисловість і сільське господарство), а також одягу та взуття (легка промисловість).

Значуще місце в даній групі займають підгалузі машинобудування, орієнтовані на виробництво продукції для населення - побутову техніку, легкові автомобілі, а також різні металеві вироби невиробничого призначення (посуд, кухонний і спортивний інвентар і т.д.); підгалузі хімічної і нафтохімічної промисловості, що виробляють продукцію побутової хімії; хіміко-фармацевтична промисловість (лікарські препарати), а також меблева промисловість (яка є підгалузь деревообробної промисловості).

Круг промислових галузей, орієнтованих на виробництво товарів народного споживання, досить широкий. Крім вищевказаних в нього можна включити, наприклад, такі підгалузі промисловості будівельних матеріалів, як виробництво господарсько-побутових виробів зі скла і скляного посуду, фарфоро-фаянсовий промисловість, а також ювелірну, поліграфічну та інші виробництва, продукція яких хоч і не має такого значного ваги на споживчому ринку товарів, але також призначена в основному для споживання населення.

З великих галузей промисловості практично повної орієнтацією на виробництво товарів споживчого попиту характеризуються легка і харчова промисловість. В інших великих галузях промисловості більшість підгалузей виробляють продукцію, в основному орієнтовану на використання у виробничо-інвестиційному процесі, лише відносно невелика частка їх продукції споживається населенням. Тому дані підгалузі не включаються до основного складу галузей споживчого комплексу. Разом з тим, як зазначалося вище, у багатьох великих галузях є підгалузі, спеціалізовані на виробництві товарів народного споживання. І саме вони поряд з легкою і харчовою промисловістю входять до основного складу промислових галузей споживчого комплексу.

Харчова промисловість

1.Харчосмакова промисловість

Цукрова промисловість Хлібопекарська промисловість Кондитерська промисловість Макаронна промисловість Масложирова промисловість М'ясна та молочна промисловість Рибна промисловість Парфюмерно-косметична промисловість Спиртова промисловість Лікеро-горілчана промисловість Виноробна промисловість Пивоварна промисловість Виробництво безалкогольних напоїв Дріжджова промисловість крахмало-патокової промисловість Плодоовочева промисловість Соляна промисловість Чайна промисловість тютюново-махоркова промисловість Виробництво харчових концентратів

Інші виробництва харчосмакової промисловості

2. Мікробіологічна промисловість

3. Мукомельно-крупяіая і комбікормова промисловість

Легка промисловість

1.Текстильна промисловість..Підгалузі первинної обробки сировини

Бавовноочисні промисловість

Первинна обробка льону

Первинна обробка інших луб'яних волокон

Первинна обробка вовни

Шелкомотальная промисловість

1.2. Підгалузі виробництва тканин, матеріалів і готових виробів

Бавовняна промисловість Льняна промисловість Вовняне промисловість Шовкова промисловість Виробництво нетканих матеріалів Пенько-джутова промисловість Сетевязальная промисловість Виробництво текстильної галантереї Трикотажна промисловість Валяльно-повстяна промисловість

2. Швейна промисловість

3. Шкіряна, хутряна та взуттєва про промислово

3.1. Підгалузі виробництва матеріалів

Виробництво натуральних шкір Виробництво штучних шкір і плівкових матеріалів Виробництво штучного хутра

3.2. Підгалузі виробництва готових виробів

Галузі, орієнтовані на виробництво послуг для населення (споживчих послуг).До даної підгрупи споживчого ком-. плексу в першу чергу відносяться галузі (види діяльності), що забезпечують:

- Фізичне здоров'я і духовний розвиток населення (охорона здоров'я і фізична культура, освіта, культураі мистецтво);

- Обслуговування різного роду побутових, житлових та транс-кравець-комунікаційних потреб населення, а також процес товарообміну на споживчому ринку (житлове господарство, комунальне господарство, невиробничі види побутового обслуговування населення, пасажирський транспорт, зв'язок невиробнича, роздрібна торгівля і громадське харчування);

- Соціальний захист населення (соціальне забезпечення).
Також до цієї групи можуть бути включені послуги, що надаються

населенню кредитними і страховими організаціями, орієнтованими на обслуговування населення, - послуги зі страхування, операціям за вкладами, споживчим кредитом, операцій на фінансових ринках. Даний вид споживчих послуг належить до галузі «Фінанси, кредит, страхування».

В даний час в самостійну галузь виділяються послуги, пов'язані із забезпеченням туризму. Дане швидко розвивається перспективний напрямок діяльності також відноситься до сфери соціальних послуг.

Важливою рисою соціальної сфери послуг споживчого характеру є те, що в рамках ряду її галузей ( «Охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення», «Освіта», «Культура і мистецтво», «Житлове господарство») є підприємства, що виробляють у с л у г і д в х у видів - послуги ринкового характеру і послуги неринкові.

Послугами ринкового характеру є послуги, вартість яких оплачується безпосередньо їх кінцевими споживачами (населенням) за ринковими цінами. Їх виробляють підприємства галузі послуг, що працюють на комерційній основі - наприклад, платні поліклініки, приватні навчальні заклади, підприємства житлового господарства, які здають житло в оренду, та ін.

Послугами неринкового характеру є послуги, переважно оплачувані з бюджетних коштів і передаються населенню як кінцевому споживачеві безплатно. Приміром, такого виду послуги надають державні освітні установи, районні поліклініки та інші установи бюджетної сфери.

Держава виділяє значних суми бюджетних коштів на підтримку соціальної сфери послуг - галузей "Охорона здоров'я, фізична культура і соціальне забезпечення», «Освіта», «Культура та мистецтво». Політика держави в соціальній сфері послуг забезпечує доступ до даних життєво необхідним благ всіх громадян країни незалежно від рівня їх забезпеченості.

Об'єктивний перебіг економічного розвитку обумовлює поступове зниження частки неринкових послуг в загальному об'ємі споживацьких послуг, які виробляються цими галузями. Так, у 1 9 9 6 р. в обсязі виробництва зазначених галузей частка послуг неринкового характеру становила понад 70%, а в 2002 р. знизилася до 66%. Вказані структурні зміни були пов'язані як з випереджаючим зростанням цін на послуги ринкового характеру, так і з розширенням купівельного попиту на ринкові послуги, що спостерігався при зростанні реальних доходів населення.