Головна Національна економіка Міжгалузеві комплекси Інформатизація та комп'ютеризація

Інформатизація та комп'ютеризація

У сучасній світовій інфраструктурі на одне з провідних місць виходять комп'ютеризація та інформатизація економічного простору. Ця тенденція засвідчує що стало вже крилатим вислів «хто володіє інформацією - той володіє світом".

Попит на інформаційні технології, сучасні комп'ютери та офісне обладнання в останні роки робить істотний вплив на динаміку і структуру світової торгівлі.

Слід підкреслити, що прискорений прогрес який-небудь одній галузі майже ніколи не носить ізольованого характеру, а спричиняє за собою прогрес декількох галузей, виникає певний технологічний ланцюжок. Бурхливий розвиток електронної і електротехнічної промисловості, а також засобів зв'язку сприяв прискореному розвитку такого прогресивного явища, як комп'ютеризація та інформатизація суспільства.

В даний час у промислово розвинених країнах настає нова епоха - мережевий комп'ютеризації.Якщо в 1970-і рр.. на ринку панували великі ЕОМ, у 80-і рр.. - Персональні комп'ютери, то в 1990-і рр.. спало час глобальних мереж, що з'єднують великі ЕОМ і персональні комп'ютери в локальні та глобальні мережі.

У 1995 р. лідери провідних промислово розвинених країн світу на своїй робочій зустрічі в Брюсселі ухвалили рішення про розробку єдиної глобальної інформаційної системи.

Провідні позиції у впровадженні та використанні електронно-обчислювальної техніки та інформаційних технологій займають промислово розвинені країни, на частку яких на початку третього тисячоліття припадало понад 80% усього світового комп'ютерного парку.

Росія по питомій вазі у світовому комп'ютерному парку в середині 1990-х рр.. минулого століття займала 1 б-е місце у світі, а за кількістю комп'ютерів на душу населення - 34-е місце., значно уступає промислово розвиненим і новим індустріальним країнам. За такими показниками, як сумарна потужність встановлених комп'ютерів та комп'ютерна потужність на душу населення, Росія в середині 1990-х рр.. займала відповідно 18-е і 30-е місце у світі.

На початок 2001 р. в Росії експлуатувалося більше 4 млн комп'ютерів, що відповідають вимогам Інтернету, до 2003 р. цей показник зріс до 13 млн. На кожні 1000 жителів у Росії доводилося 77 комп'ютерів, тобто в 10 разів менше, ніж у США. Обсяг комп'ютерного ринку оцінювався приблизно в 1 млрд дол

Справжньою революцією в сфері інформаційних технологій стало поява та бурхливий розвиток системи Інтернет, яка перетворилася в найважливіший фактор глобалізації світової економіки.

З появою Інтернету можна говорити про новий тип економічного зростання, заснованого на використанні інформаційного ресурсу і людського капіталу.

До початку третього тисячоріччя Інтернет став однією з ведучих галузей світової економіки з річним оборотом понад 500 млрд дол і числом зайнятих більше 3 млн чоловік.

Застосування більш потужних і швидкодіючих комп'ютерів дозволило збільшити кількість користувачів системою Інтернет до 2004 р. приблизно до 1,2 млрд. Число американців - користувачів глобальної інформаційної системою Інтернет зросла з 5,8 млн на початку 1990-х рр.. до 120 млн до 2004 р. У Західній Європі кількість користувачів цієї системи у 2004 р. становило 87 млн, у Східне Європі - 10 млн, у Латинській Америці - 11 млн осіб.

У початку третього тисячоліття в тринадцяти країнах планети - Швеції, Ірландії, Данії, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії, Голландії, Гонконгу, Канаді, Кореї, США, Австралії та Японії практично кожен другий житель мав доступ в Інтернет.

У 1995 р. в Росії налічувалося лише 300 тис. користувачів системи Інтернет, до 2000 р. їх число збільшилося до 2,5 млн чоловік, а до 2004 р. - виросла до 14 млн осіб. Умовний рівень інтернетизації населення становив менше 10%, у той час як аналогічний показник був для європейських країн на рівні 30-50%.

За прогнозом Міністерства інформаційних технологій і зв'язку Росії, число користувачів послугами Інтернету в Росії до 2010 р. може збільшиться до 30-40 млн, при цьому рівень інтернетизації країни досягне 20-30%.

У початку третього тисячоліття в багатьох країнах світу почалося масове впровадження систем електронної комерції, яка спрощує систему платежів, істотно скорочує готівковий обіг і радикально змінює ринки, перш за все, роздрібного продажу.

У відміну від США і країн Європейського союзу, де бурхливо розвивається електронна комерція, у Росії цей процес тільки починає набирати силу. Російський електронний бізнес в початку третього тисячоліття обмежувався електронними вітринами і віртуальними кошиками мережевих магазинів.

На початку 2000 р. в російській системі Інтернет було, за різними оцінками від 300 до 600 електронних магазинів. Річний оборот віртуальних магазинів в середньому оцінювався в 30-40 млн. дол При цьому обсяг реальної торгівлі, що включає оплату товару по кредитних і дебетових карток, оцінювався в 1-1,5 млн дол У 2004 р. реальний обсяг електронної комерції виріс майже в 10 разів і оцінювався в 15-20 млн дол

Розвиток електронної комерції в Росії стримується нерозвиненістю інфраструктури та відсутністю законодавчої основи для використання електронного підпису, що дозволяє ідентифікувати користувача і зробити більш безпечним транзакції.

Одним з найперспективніших напрямів розвитку системи Інтернет є мобільний Інтернет і надання послуг мобільного банкінгом. Розвиток цього напряму пов'язане з появою досконаліших моделей телефонів і нових технологій передачі даних в стільникових мережах.

У 1990-і рр.. минулого сторіччя досить динамічно стало розвивати-ся офшорне (контрактне) програмування, тобто пр оізводство ком-терні програм на замовлення закордонних фірм.

Офшорні програмування швидко перетворилася на досить затребуваний вид бізнесу через нестачу в розвинених країнах власних фахівців у галузі створення програмних продуктів.

Зокрема, на початку третього тисячоліття США зазнавали дефіцит в такого роду фахівцях на рівні 850 тис. чоловік. У 2002 р. в Європі брак мережевих фахівців становив близько 600 тис. чоловік.

Найняти офшорного програміста виявляється набагато дешевше, ніж ввозити «мізки» з інших країн. При цього значно менші витрати на його пристрій, він краще мотивований, оскільки отримує вищу зарплату, ніж може запропонувати національний ринок. Вигідно це й країні, оскільки компанії і їх працівники сплачують податки і витрачають свої доходи на місцеве ринку.

Перші замовлення в Росії з боку зарубіжних країн на розробку програмних продуктів з'явилися в 1992-1993 рр.. До серпневої кризи 1998 р. річний оборот по офшорному програмування сягав 100 млн дол У 2000 р. доходи Росії від послуг з розробки програмних продуктів оцінювалися приблизно в 60-70 млн. дол, в 2004 р. понад 110 млн дол

У бізнесі з офшорному програмування в Росії працювало приблизно 3 - 4 тис. чоловік. Тільки у Москві було зареєстровано близько 800 фірм, що розробляють програмні продукти та інформаційні технології, з них приблизно 200 фірм випускали конкурентоспроможну продукцію світового рівня.

Задоволення величезного світового попиту джерела водопостачання в області офшорного програмування може стати важливим додатковим джерелом доходів Росії. Експорт інтелекту здатний приносити країні не менше доходів, ніж вивезення непоправних природних ресурсів.

Росія має унікальний поєднанням сприятливих факторів для широкого розвитку послуг в області замовлених розробок й інформаційних систем. В даний час у країні налічується майже 300 тис. висококваліфікованих програмістів і математиків.

На думку фахівців, спільними зусиллями держави, асоціацій програмістів і преси вже в найближчі роки. Росія могла б збільшити доходи з цієї сфери послуг приблизно в десять разів і щорічно одержувати додатково понад 1 млрд дол на рік.