Основні типи прогнозів

Всі прикладні прогнозно-аналітичні розробки в соціально-економічному прогнозуванні можна умовно класифікувати за такими ознаками: особливості використовуваних методологічних підходів; тривалість періоду, на який здійснюється прогноз; масштаби і характер прогнозованого об'єкта.

Відповідно до особливостей використовуваної методології всі прогнози можна розділити на генетичні та нормативні.

Генетичні прогнози базуються на тому о б с т о я т е л ь с т в е, що переважна більшість процесів, і м е ю щ и х роль у соціально-економічній сфері, має значною інерцією розвинена. Зміст і сенс генетичного прогнозу полягає в тому, щоб на основі виокремлення і дослідження ключових явищ і процесів, що мали місце в попередній період, визначити сістемуважнейшіх взаємозв'язків, які формують основні параметри об'єкта та їх можливі зміни в майбутньому. Найпростішим випадком генетичного прогнозу є экст-раполяціонний прогноз, коли в майбутнє просто продовжуються (екстраполюються) тенденції та взаємозв'язку сьогодення.

Нормативні прогнози орієнтуються на досягнення певних конкретних цілей протягом прогнозного періоду і відштовхуються від гіпотези керованості розвитку соціально-економічних процесів. Змістом нормативного прогнозу є обгрунтування реально досяжних умов і передумов, що забезпечують перехід об'єкта з початкового стану в бажане, нормативне протягом певного періоду часу. Нормативні прогнози називають ще цільовими прогнозами.

У практиці прикладного прогнозування не застосовуються ні чисто генетичний, ні суто нормативний методи прогнозування. Зазвичай, особливо в комплексному прогнозуванні, використовуються обидва підходи Їх співвідношення залежить, по-перше, від тривалості прогнозного періоду і, по-вториу, від складу прогнозованих процесів і об'єктів.

Приміром, демографічні процеси відносно автономні і, в силу цього, припускають використання генетичного підходу; в той же час параметри рівня життя населення, в принципі, цілком керовані і можуть прогнозувати із застосуванням нормативних підходів. Одночасно з цим інерція розвитку, що лежить в основі генетичного підходу, виступає в якості об'єктивного обмеження цільового прогнозу.

З точки зору тимчасового горизонту прогнозного періоду виділяють короткострокові, середньострокові, довгострокові і сверхдолгосрочние прогнози, які розрізняються не тільки тимчасовими параметрами, але і своїм змістом.

Короткострокові прогнози розробляються на період 1-2 роки. Одиницею часу в них служать місяць, квартал або рік. Об'єктом короткострокового прогнозу є поточні господарські процеси: рух фінансових потоків і цін у народному господарстві і його галузях, виконання бюджету, коливання обсягів і структури виробничого та споживчого попиту, сезонні зміни тощо Завданням короткострокового прогнозу є, по суті, прогноз кон'юнктури виробництва і ринків з метою вироблення заходів протидії ймовірним негативних явищ і процесів.

Слід зазначити, що при стабільності нормативних економічних параметрів (ставки податкового і митного оподаткування, процентна політика тощо), короткострокові прогнози є переважно генетичними.

Середньострокові прогнози зазвичай охоплюють період тривалістю-ністю до 7 років.

Їх основним змістом є прогнозування провідних динамічних і структурних параметрів розвитку економіки (темпи та фактори економічного зростання, стійкі зрушення у структурі виробництва і споживання, інвестиційні процеси і т.д.).

Вибір такого тимчасового періоду обумовлений його зі збігом. Середньою тривалістю інвестиційного циклу: від моменту ухвалення рішення про інвестиції до повного освоєння відповідних нових виробничих потужностей. Цілком природно, що вже у середньостроковому періоді є можливість реалізувати певне коло цільових комерційних, використовуючи для цього відповідні пріоритети інвестиційної політики (розподілу наявних ресурсів капітальних вкладень).

Разом з тим 5-7 років - не досить тривалий період, щоб кардинально змінити існуючу систему взаємозв'язків (перш за все виробничо-технологічних), і «тиск» минулого на майбутнє досить істотно. Тому в середньостроковому прогнозуванні одночасно використовуються як генетичні, так і нормативні методи,

Довгострокові прогнози, як правило, розробляються на період до 20 років. Така величина прогнозного горизонту визначається тим, що, з одного боку, за цей час цілком можливо здійснити помітні зміни у відтворювальному механізмі, структурі виробничо-технологічної бази економіки і реалізувати значущі соціально-економічні цілі, а з іншого боку, невизначеність прогнозних побудов за межами цього періоду істотно зростає.

Водночас немає підстав вважати, що всі довгострокові прогнози мають виключно нормативну природу. Для багатьох процесів і явищ умови та обставини попереднього формування та розвитку проявляються і на більш тривалих інтервалах. Крім вже згадуваних демографічних процесів сюди можна віднести процеси створення і поширення нововведень, освоєння та експлуатації природних ресурсів та ряд інших.

Сверхдолгосрочние (або наддалекі) прогнози, що розробляються звичайно на період понад 25 років, присвячені, як правило, якої-небудь однієї глобальної функціональної проблеми типу: продовольчі або екологічні проблеми Землі, енергетичні ресурси планети і т.п.

Більш детально методологічні та методичні особливості розробки прогнозів різної тривалості будуть розглянуті нижче.

За масштабом досліджуваних проблем, характеру, широті і глибині охоплюються взаємозв'язків у практиці ^ прикладного соціально-економічного прогнозування виділяють приватні і комплексні прогнози.

Приватний прогноз - це відносно автономний прогноз розвитку будь-якого соціально-економічного об'єкта (галузі економіки, регіону і т. д.) або процесу (наприклад, динаміка рівня життя населення, відтворення виробничого потенціалу і т.п.), відштовхується переважно від його внутрішніх закономірностей і взаємозв'язків розвитку.

Комплексний прогноз - це прогноз можливих змін конкретного об'єкта з урахуванням особливостей стану і перспектив розвитку всього спектру значущих для нього взаємозв'язків, як внутрішніх, так і зовнішніх.

Як правило, приватні прогнози розробляються фахівцями в області економіки галузі або функціонального процесу. Комплексні прогнози є продуктом спільного аналізу та змістовного узгодження результатів значної кількості приватних прогнозів з позицій більш високого рівня спільності.

Критерії розподілу на приватні і комплексні прогнози досить умовні і визначаються метою і змістом конкретного прогнозно-аналітичного дослідження. Скажімо, прогноз розвитку аг-рарно-промислового комплексу, з точки зору розробників народно-господарського прогнозу, є приватним, оскільки він, напевно, не враховує, наприклад, можливі народно-господарські обмеження на інвестиції, виробництво моторного палива і добрив, що виникають з боку видобутку вуглеводневої сировини, та ін. У той же час для розробників прогнозів розвитку аграрно-промислового комплексу приватними є прогнози динаміки виробництва сільськогосподарської продукції, попиту галузі на засоби виробництва і т.п.