Особливості функціонування ЄврАзЕС

Утворили ЄврАзЕС держави зійшлися на необхідності остаточної структуризації взаємних інтересів у межах чітко визначеною моделі співпраці, за умови досягнення настільки ж чітких домовленостей про конкретні дії. Установлені керівні органи нового інтеграційного об'єднання в складі СНД: Міждержавна рада (на рівні глав держав країн-членів), Рада глав урядів і Інтеграційний комітет (на рівні заступників глав урядів). Вищою посадовою особою об'єднання п'яти держав стає генеральний секретар ЄврАзЕС, що працює на постійної основі і затверджується рішенням Міждержавної ради.

У випадку з ЄврАзЕС уперше в історії СНД створено механізм прийняття рішень щодо конкретних господарсько-економічних питань, що передбачає різні можливості участі вступили в дане інтеграційне об'єднання держав у залежності від їх економічного потенціалу. Наприклад, «частки» країн-учасниць у складі виконавчих органів, що впливають на прийняття рішень з поточних питань економічних і фінансових взаємин, розподілені наступним чином:

• Росія - 40% голосів;

• республіки Білорусь і Казахстан - по 20% кожна;

• республіки Киргизія і Таджикистан - по 10% кожна.

При цьому, зрозуміло, при вирішенні стратегічних і політичних питань розвитку ЄврАзЕС зберігається абсолютну рівність країн-учасниць за принципом «одна країна - один голос», як це передбачається самими основами інтеграційного співробітництва. Такий інваріантний підхід стимулює країни-учасниці даної інтеграційного угруповання до максимально ефективного використання можливостей взаємної співпраці для нарощування власного економічного потенціалу.

У червні 2004 р. в Астані (Республіка Казахстан) за підсумками X засідання Міждержавної ради країн - членів ЄврАзЕС було підписано Угоду про співпрацю на ринку цінних паперів.

ЄврАзЕС, таким чином, є свого роду більш просунутої «майданчиком» для розвитку торгово-економічних відносин з поступовим наданням їм інтеграційного характеру в порівнянні з «великим» СНД.